سكِينة
أكنتَ بشفقِِ يتراقصُ في أفقِ دِيباج سماءِ الفجرِ أم كُنتَ ليلة دجِنة سمائُها رُصِعَت بالنجُوم البَاثِقة حُلمٌ حُلو و وَاقعٌ حامِض ، نهَار بَارد فَـ ليْل دافِئ كنتَ شيئاً لمْ أعهَد لهُ مثيلاً ذِي قبْل ~
2020-08-01 22:23:11
1
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3280
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2560