Провина
А я у війні і воюю з собою... Вагаюсь,ненавиджу,б'юся об стіни, Зведені сніни від смутку і болю, Страху і бажання,що зі мною постійно. І як тепер вбити у собі єдине, Через що болить в грудях, полонить думки? Як знищити це розуміння провини, Це відчуття своєї вини? На що я пішла? Піддалася спокусі... Підкорилась бажанню,забула про все, Щоб відчувати на тілі укуси, Солодкі укуси,що поглинуть мене... Твої поцілунки слід лишили на шиї, Й на оголених плечах лишили сліди. І це ще нічого, якби не боліло, Якби не проникли,би в душу вони. В мою скивджену душу,пусту і забуту... В яку я дала тобі увійти... Може,щось скажеш мені про спокуту? Як же знаходиш завжди її ти?
2023-07-26 04:09:19
9
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3467
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2512