Провина

Оксана Тухай

А я у війні і воюю з собою... Вагаюсь,ненавиджу,б'юся об стіни, Зведені сніни від смутку і болю, Страху і бажання,що зі мною постійно. І як тепер вбити у собі єдине, Через що болить в грудях, полонить думки? Як знищити це розуміння провини, Це відчуття своєї вини? На що я пішла? Піддалася спокусі... Підкорилась бажанню,забула про все, Щоб відчувати на тілі укуси, Солодкі укуси,що поглинуть мене... Твої поцілунки слід лишили на шиї, Й на оголених плечах лишили сліди. І це ще нічого, якби не боліло, Якби не проникли,би в душу вони. В мою скивджену душу,пусту і забуту... В яку я дала тобі увійти... Може,щось скажеш мені про спокуту? Як же знаходиш завжди її ти?

2023-07-26 04:09:19

9

0

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1277

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

39

2

2629