Провина
А я у війні і воюю з собою...
Вагаюсь,ненавиджу,б'юся об стіни,
Зведені сніни від смутку і болю,
Страху і бажання,що зі мною постійно.
І як тепер вбити у собі єдине,
Через що болить в грудях, полонить думки?
Як знищити це розуміння провини,
Це відчуття своєї вини?
На що я пішла? Піддалася спокусі...
Підкорилась бажанню,забула про все,
Щоб відчувати на тілі укуси,
Солодкі укуси,що поглинуть мене...
Твої поцілунки слід лишили на шиї,
Й на оголених плечах лишили сліди.
І це ще нічого, якби не боліло,
Якби не проникли,би в душу вони.
В мою скивджену душу,пусту і забуту...
В яку я дала тобі увійти...
Може,щось скажеш мені про спокуту?
Як же знаходиш завжди її ти?
2023-07-26 04:09:19
9
0