Провина

Оксана Тухай

А я у війні і воюю з собою... Вагаюсь,ненавиджу,б'юся об стіни, Зведені сніни від смутку і болю, Страху і бажання,що зі мною постійно. І як тепер вбити у собі єдине, Через що болить в грудях, полонить думки? Як знищити це розуміння провини, Це відчуття своєї вини? На що я пішла? Піддалася спокусі... Підкорилась бажанню,забула про все, Щоб відчувати на тілі укуси, Солодкі укуси,що поглинуть мене... Твої поцілунки слід лишили на шиї, Й на оголених плечах лишили сліди. І це ще нічого, якби не боліло, Якби не проникли,би в душу вони. В мою скивджену душу,пусту і забуту... В яку я дала тобі увійти... Може,щось скажеш мені про спокуту? Як же знаходиш завжди її ти?

2023-07-26 04:09:19

9

0

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

17

2538

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5555