Провина
А я у війні і воюю з собою... Вагаюсь,ненавиджу,б'юся об стіни, Зведені сніни від смутку і болю, Страху і бажання,що зі мною постійно. І як тепер вбити у собі єдине, Через що болить в грудях, полонить думки? Як знищити це розуміння провини, Це відчуття своєї вини? На що я пішла? Піддалася спокусі... Підкорилась бажанню,забула про все, Щоб відчувати на тілі укуси, Солодкі укуси,що поглинуть мене... Твої поцілунки слід лишили на шиї, Й на оголених плечах лишили сліди. І це ще нічого, якби не боліло, Якби не проникли,би в душу вони. В мою скивджену душу,пусту і забуту... В яку я дала тобі увійти... Може,щось скажеш мені про спокуту? Як же знаходиш завжди її ти?
2023-07-26 04:09:19
10
0
Схожі вірші
Всі
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
103
15
15631
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1760