Н.3
Оксана Тухай
Ти кинувся прямо у вихор подій, На шляху зруйнувавши важливе, Щоб принести страждання і біль, Щоб забути,було не можливо. Куди ти прямуєш,мій лиходій, Загубившись у власній дорозі? Серед моря емоцій і марних надій, Куди ти прибудеш невдовзі? Ти прямуєш у мій світ поразок і мрій? Хоч у тебе і власних достатньо, Як завжди,незворушно, берешся до дій, Аж поки пізно не стане занадто... Куди ти прямуєш,мій лиходій, Забувши,що сонце ще зійде? Сховавшись у вирі наляканих хвиль, Я вірю,у тебе ще світло увійде.
2023-05-12 09:17:34
8
0
Інші вірші поета
Просто Н.2 Н.1 Провина
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1731
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045