Моє
Моє небо і моя земля, Мій клопіт і моє тремтіння, Моє все те,що ти і я, Мій недруг і моє прозріння. Моя ознака слабкості, Мій страх,моє страждання, Ти мій об'єкт ненависті, Мій ворог і моє бажання. Мій космос,моя височінь... Мої ліки і моя недуга, Ти сплетений з усіх моїх ясних промінь В житті моїм і світла й темна смуга. Мій кат,мій плач,моє протистояння, Мій перший поцілунок,перша біль, Мій крик,мій крок,моє благання, Мій дощ,мій шторм і мій самотній бій. Моя тривога і моє розчарування, Мій гнів і злість моя — це ти... І ти це все,і ти як покарання, Незмога – ти, забути і піти...
2023-08-09 16:41:08
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Dmitri Lokashincofe
ого, пристрасно
Відповісти
2023-08-31 16:34:15
1
Вікторія Тодавчич
Вау😍
Відповісти
2024-07-05 16:27:31
Подобається
Інші поети
Анастасія
@_Anastasia_YL
Story Scribe
@StoryScribe
Alvinaaa18 F
@Alvinaaa18
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1156
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1845