Де дівся мій він той талант?
Де дівся мій він той талант Вірші гарнії писати. Я став, як гнилий франт, Який почав лайно давати. Як повернути мені ті дні, Коли писав я, Як гарна річка, Тече в мальовничій тишині Така була моя та звичка. Але не можу я писати, Немає сил створити клас. Щось почало в мені згасати, Немов у віршах більше я не ас. Благаю муза, я тебе, Прийди до мене ти прекрасна, Як цнотлива дівчина прекрасна Із цнотливими думками і словами, І ми разом будемо розмовляти вечорами Про непохитні темі гарні, Які заспокоюють нас краще, ніж чай свіжої м'яти, Від чого буде мудрості багато Для себе, читачів і всіх нас, Прийди до мене, премудра муза, В будь який для мене час.
2024-10-02 20:34:56
1
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2611
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5358