Воїнам, які захищають нашу країну
Воїнам, які захищають нашу країну Присвячую ці свої строчки. Хочу, щоб вони відстояли Україну, Та ми люди мали щасливі ночки. Війна це зло, Яке руйнує економіку Та в цілому державу. Президенту нашому колишньому коміку, Проблем випадає немало. Не знаю, про що думають ті, Хто розпочав цю війну. Мабуть у них було на меті, Зруйнувати українську сім'ю? Але навіщо? Що ми такого зробили? Ми ту Росію хіба перші бомбили? Чи вторгалися до них? Навіщо нам це? Мети такої у нас немає, Ми живемо в своєму рідному краю. Працюємо дуже багато Створюємо родину. Нападати на когось для нас це занадто, Ми тільки можемо захищати нашу Батьківщину. Але ми це переживемо, І обов'язково переможемо. Російські війська відведемо, Та врятуємо кожного. Хоч вояка з мене поганий, Там на фронті від мене мало користі. Допоможу хоч я цими віршами Послужити нашій Вітчизні!
2024-10-03 11:00:02
1
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4795
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3726