Я двері відкриваю тихо
Я двері відкриваю тихо, І бачу гарне обличчя твоє. В якому немає лиха, Бо воно гарне таке. Зустрілись наші очі, Як фари двох машин, Що зіткнулись в ночі, Та стояли пару годин. Ця пауза сама мила була, Вона, як на нетфлікс хороше кіно. Де там захоплююча драма така, Від якої в сердці щось зажило. Я багато дивився б на тебе, І милувався твоєю красою. Але ти далеко від мене, І поки що я не можу бути поруч з тобою.
2024-10-02 20:41:28
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2731
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2319