Наступні відвідуючи які знайшли до океанаріуму, і це була сім'я. Спочатку не поспішаючи оглянули першу кімнату і швидко пішли до другої кімнати. Були в захваті від побаченого, а побачили дуже багато незвичайних форм морського світу. Їм сподобався повільний у рухах восьминіг та крокодил, який завмер на одному місці, а ще маленька черепаха, яка повільно пересувалася акваріумом і спостерігала за відвідувачами та лівою задньою лапкою пританцьовувала під музику. Привернула увагу і риба-меч. Відвідувачі одразу її сфотографували та багато інших морських істот у першій кімнаті, яку вони вже встигли подивитись та насолодитись їхнім виглядом та атмосферою.
Чоловік сказав дружині:
- Гарне місце для відпочинку сім'ї.
Дружина відповіла, а хлопчик тихо подивився на батька:
- Я з тобою згодна. Це найкраще місце, щоб забути буденне життя і відпочити думками. Таке відчуття, ніби я зняла замок із думок і тепер мені стало набагато легше думати та відчувати.
Чоловік:
- Незвичайне місце. Мабуть сюди приходять різні люди різного віку і кожному тут подобається.
Дружина:
- Я з тобою згодна. Це місце для різних людей різного віку. Це місце приносить задоволення.
Чоловік:
- Добре що в Києві з'явилося таке приємне місце для всіх охочих побачити щось нове. Сюди можуть потрапити різні люди як бідні так і багаті. Океанаріум без обмежень.
Дружина посміхнулася:
- Так. Добрі люди зробили добру справу для всіх людей Києва.
Чоловік:
- Не тільки для Києва, а для всіх хто чув про це місце може його безперешкодно відвідати.
Дружина:
- І дітям на радість побачити підводний морський світ.
Чоловік:
- Тут так багато різних рибок і морських істот, що я б за годину всіх не перерахував.
Дружина:
- Велика кількість видів морських істот. Приємно дивитися коли їх так багато і вони всі разом плавають в акваріумі та не далеко знаходяться один від одного.
Чоловік:
- Не потрібно довго шукати найцікавіше.
Дружина:
- Для цього місця гроші не мають значення, адже квиток коштує копійки і сюди може потрапити кожен охочий. Це місце побудоване для добра і відпочинку.
Чоловік:
- Для людей.
Дружина:
- Так. Це зроблено для людей. Вхід в океанаріум майже безкоштовний. Тут усе живе і справжнє.
Чоловік:
- У мене таке відчуття, що тут навіть усім морським істотам затишно і вони радіють кожному відвідувачу.
Дружина:
- Не потрібно платити гроші щоб послухати приємну і спокійну музику.
Чоловік:
- Не потрібно платити, щоб мені показали живий і щасливий підводний світ.
Дружина:
- Не потрібно платити щоб працівник цього закладу розповів про морський світ.
Чоловік:
- Тут усе безкоштовно.
Дружина:
- Тут усе зроблено для людей, щоб вони відпочивали і насолоджувалися краєвидом.
Чоловік:
- І кожен тут може перебувати стільки скільки він хоче і до самого закриття.
Дружина:
- Цікаво! А тут хтось виконує бажання людей чи ні?
Чоловік:
- Може бути й так.
Дружина:
- Це добре. У мене є одне бажання.
Чоловік подивився на хлопчика та дружину:
- Мабуть коли настає вихідний день, то сюди приходить дуже багато дітей і для них працівник закладу проводять екскурсії.
Дружина:
- Діти в захваті від того всього, що бачать.
Хлопчик подивився на маму:
- Я теж у захваті.
Дружина посміхнулася:
- Гарне місце. Воно всім подобається.
Хлопчик:
- Тут як у сні. Зайшов наче ліг спати і вирушив у подорож снів. У мене таке відчуття, ніби я зараз сплю.
Чоловік з посмішкою:
- У мене теж таке відчуття.
Дружина:
- Тихий фонтан і спокійна музика.
Чоловік:
- Можливо, ми всі разом зараз спимо та бачимо одне й те саме сновидіння.
Дружина посміхнулася:
- Може бути й так.
Хлопчик:
- Таке відчуття, що я зараз перебуваю у своїй кімнаті і сплю. Постільне відчуття ліжка.
Дружина посміхнулася:
- Так. Відчуття дому.
Чоловік:
- Цей океанаріум дім для кожного.
Дружина:
- Приємно дивитися як під музику рибки грають одна з одною. Атмосфера спокою і життя.
Чоловік:
- Приємне і вологе повітря.
Хлопчик сказав, а батьки з широкими очима подивилися на сина:
- Пробуджує інтерес до кохання.
Дружина:
- І не тільки.
Чоловік:
- У нас розумний син.
Дружина посміхнулася:
- Так. Починає розуміти життя.
Хлопчик:
- Я вже давно зрозумів життя, але постійно мовчав і про нього не говорив. Я люблю життя.
Чоловік:
- Правильно. Життя потрібно любити, щоб бути щасливою людиною і по-справжньому жити.
Компанія з шести осіб зайшла до другої кімнати. Одна рибка в крайньому акваріумі, який знаходився біля дверей, яка побачила компанію чоловіків в однаковому одязі встигла всіх попередити про наближення відвідувачів. Усі, хто був у другій кімнаті, прокинулися від неспокійної ночі й почали швидко плавати акваріумом і зробили вигляд, ніби вони так плавали всю ніч та не звертають уваги на відвідувачів. Зробили вигляд, що вони звичайні морські істоти і нічого, крім плавати, не вміють. У цей же час сім'я почала тихо розглядати великі акваріуми, в середині яких жили великі риби, від яких відчувалася морська глибина океану. По всій кімнаті були намальовані водорості, а посеред кімнати стояв великий скляний стіл де з усіх боків лежав сірий морський камінь.
Великі морські риби постійно вночі розмовляють, але зараз божевільні морські риби мовчать і повільно плавають по колу та роблять вигляд що нічого не розуміють. Час від часу вони ні на кого не звертають уваги та інколи дивляться на сусідній акваріум на те, як швидко плавають маленькі рибки, та інколи їм заздрять, що вони мають більше місця, ніж великі риби, які мусять під час плавання торкатися одна до одної, а це нікому не подобається.
В океанаріумі кожен хто в ньому живе дуже добре і давно знає один одного. Багато рибок і морських істот, і тут кожен один з одним спілкується та добре від самого відкриття знають, а це справжня велика сім'я, і ні хто ні кому не шкодить, а навпаки допомагає та дає пораду.
Компанія з шести осіб знайшла в одну кімнату, а тепер уже перебуває в другій кімнаті. Усі мовчали та роздивлялися все навколо себе і були в захваті від побаченого. Середнього зросту чоловік із компанії здалеку побачив акваріум золотих рибок. Плавали вперед та назад. Блимали по всьому акваріумі золотом і гіпнотично під музику привертали увагу і важко було не звернути увагу на танець золотих рибок. Здалеку було видно як в акваріумі постійно щось блимає і як кольорові новорічні лампочки. Вони постійно блимали та змінювали відтінок. Рухалися вперед і назад.
Чоловік не стримався і не так голосно але всі почули сказав:
- Ви це бачили? Ви бачили там щось постійно блимає золотим кольором. Думаю, що хтось хоче привернути нашу увагу. Що там за такі морські істоти, які постійно відбивають блискавкою таке яскраве сяйво.
Інший чоловік, який був маленького зросту, побачив блискавки золота:
- Незвичайний колір світла відбивається в акваріумі.
Усі п'ятеро чоловіків одночасно повернули голову в одне місце і звернули увагу на те, що щось в акваріумі привертало їхню увагу і це було наполегливо.
Чоловік середнього зросту, який першим звернув увагу на те, що в акваріумі живе щось незвичне і воно постійно відображає колір золота, сказав:
- Хлопці, давайте подивимося, що там таке цікаве.
Один із чоловіків:
- Ходімо.
Другий чоловік, який стояв поруч, відповів:
- Ходімо.
Найвищий:
- Пішли. Я вас підтримую.
Золоті рибки, які постійно плавали вперед і назад, а світло, що знаходиться над ними, відбивало золотий колір луски та створювало нічне золоте сяйво. Усі чоловіки одночасно підійшли до акваріума і також одночасно зупинилися. Компанія завжди все робила разом і одночасно та дуже не часто робили щось окремо одне від одного. Розмовляли одночасно, подорожували разом, і все життя ще з дитинства все роблять разом. Це були справжні друзі, які постійно були разом і все робили разом та ніколи один від одного не відрізнялися.
Чоловік невисокого зросту подивився на цих золотих рибок і незвичним голосом, а він був не схожий на голос крокодила, сказав:
- Це акваріум золотих рибок.
Одночасно у всіх виникла думка:
- Потрібно загадати бажання, - але як загадати бажання? Цього ніхто не знав.
У кожного відразу і багато з'явилося різних думок. Такі думки з'являються у кожного хто бачить перед очима акваріум кольорових думок. Коли людина бачить золоту рибку вона постійно хоче і загадує бажання і кожен хоче отримати щось цінне за даром.
Один із чоловіків із компанії не стримався і коли побачив велику кількість золотих рибок, а їх там було понад двадцять, то в нього виникало велике бажання загадати не одне бажання і він тихо сказав:
- По одному бажанню кожної рибки.
Йому нічого не залишалося як скористатися можливістю і використати загадати всім рибкам по одному бажанню. Він хотів те, чого найбільше бажала душа, але він про це ніколи нікому не розповідав і не сподівався, що є в житті такі чудеса, які можуть виконати бажання, а тут випала така можливість. Усі бажання, які ховалися впродовж тривалого часу в середині чоловіка, а він, не соромлячись своїх друзів, але ніколи про це не розповідав, одразу почав загадувати бажання. Одне за одним. Спочатку він подивився на одну золоту рибку і сказав такі перші слова, а рибки уважно слухали:
- Хочу щоб мої друзі прожили довге життя до ста років.
Друзі подивилися на нього, але ні чого не сказали і з посмішкою продовжили слухати.
Чоловік подивився на іншу рибку:
- Я хочу щоб у кожного мого друга був найкращий у місті автомобіль.
Друзі ще більше зробили посмішки на обличчі й далі продовжували слухати.
Чоловік подивився на третю рибку та загадав наступне бажання і сказав такі слова:
- Хочу щоб у кожного мого друга була велика квартира в центрі міста.
Один із друзів усміхнувся:
- Якщо людина загадує бажання, то вона мовчить і нікому ні коли не розповідає про своє бажання.
Чоловік подивився і відповів:
- А я хочу, щоб усі знали, що я бажаю своїм друзям.
Один із друзів сказав:
- Ти хочеш, щоб твої бажання не збулися і ми нічого з того, що ти сказав, не отримали.
Чоловік одразу зрозумів, що зробив, і відвернув убік голову та за тих, а друзі голосно почали сміятися.
Друг із компанії:
- Не соромся. Ми хоч почуємо, що ти хочеш, щоб у нас було. Навіть якщо наші бажання ніхто не виконає, то нам буде приємно чути твої щирі слова і бажання.
Чоловік:
- А тепер я буду в думках загадувати бажання і ні коли ні чого і ні кому не розповім.
Друг:
- Дякую, друже, що ми хоч щось від тебе почули.
Чоловік:
- Золоті рибки виконують бажання. Усе, що я загадаю, то вони зроблять, а що я хочу тепер я вам не розповім.
Друг із компанії відповів:
- Добре. Ми будемо чекати змін у нашому житті. Сподіваюся, що вони будуть приємними.
Чоловік:
- Мої бажання накопичилися протягом усього життя, а тепер у мене з'явилася можливість їх загадати і я знайшов тих, хто їх виконає.
Друг із компанії:
- Нічого того в житті немає, що може виконувати бажання, крім нас самих. Тільки ми самі можемо виконати свої бажання і більше ніхто цього не зробить.
Чоловік:
- Не заважай. Дай хоч помріяти, щоб у моїх друзів було краще життя.
Друг із компанії:
- Мрій. Мрій і не забувай, що ти сам створюєш своє життя і сам виконуєш свої бажання.
Чоловік:
- Ти що хочеш сказати що мені власноруч доведеться вам купувати найкращі автомобілі та квартири?
Хлопці голосно засміялися і в один голос сказали:
- Так.
Один із друзів:
- Це твої бажання.
Чоловік одразу за тих і відвернув голову вбік.
Один із друзів:
- Не хвилюйся. Все добре. Але ніколи не забувай, що в цьому світі немає нічого, що за нас може зробити нашу роботу і зробити нас щасливими людьми, крім нас самих. Немає в нашому світі чудес. Розумієш?
Чоловік відвертаючи вбік голову:
- Розумію, але я не хочу в це вірити.
Друг:
- Те, що ти нам бажаєш, це добре, але світ такий, де все доводиться робити самому.
Чоловік:
- Так, я знаю. Але я ще десь усередині себе дитина і вірю в чудеса.
Один із друзів:
- Тепер ти розумієш?
Чоловік:
- Так. Але я ніколи не повірю, що у світі немає чудес. Але не заважайте мені перераховувати свої бажання, які накопичилися за такий довгий час. Можливо одне з них виконає якась рибка в цьому акваріумі і ми почнемо жити зовсім іншим життям.
Один із друзів:
- Ми тебе розуміємо що ти хочеш кращого життя і щоб воно було у кожного з нас.
Чоловік:
- Не заважайте мені. Я якнайшвидше хочу їх сказати цим золотим рибкам щоб вони якнайшвидше їх виконали і тоді я стану найщасливішою людиною. Можливо я стану безсмертною людиною і житиму вічно.
Один із друзів:
- Мабуть, у нашого друга поїхав дах.
Чоловік:
- Ні. Я просто загадую кожній рибці свої бажання. Те, що я хочу, це мої бажання, а не ваші. Не заважайте мені і моїм бажанням. Я хочу якнайшвидше їх сказати і навіть у своїх думках.
Друг подивився на свого друга і цього разу нічого не сказав, а інші чоловіки, що стояли поруч, уважно за ним спостерігали та посміхалися легкою посмішкою.
Один із них тихо сказав:
- Ну що? Говори свої бажання, а ми уважно їх послухаємо. Що ти хочеш найбільше у своєму житті. Можливо, ми теж загадаємо кілька бажань і для тебе в нас і, мабуть, у кожного є своє бажання.
Чоловік:
- Бажання це внутрішній стан людини, а моє бажання це ставлення до вас.
Друг із компанії:
- Так. Це чиста правда.
Чоловік:
- Тепер ви мене розумієте.
Один із компанії чоловіків:
- Так. Ми тебе розуміємо і завжди розуміли.
Чоловік:
- Так чого ви мені не дали сказати про свої бажання і закрили рот.
Один із компанії чоловіків відповів:
- Ми хочемо, щоб твої бажання збулися.
Чоловік усміхнувся:
- Тепер я вас розумію. Тепер що я можу загадувати будь-які бажання?
- Чоловік із компанії сказав:
- Так. Що завгодно, але щоб вони збулися. Стали реальністю. Ми тоді тобі будемо вдячні.
Чоловік:
- Мені цього достатньо. Ваша вдячність - це, мабуть, моє найщиріше бажання.
Золоті рибки, які уважно слухали чоловіків, уважно слухали кожне слово і коли почули повністю розмову почали ховатися від очей відвідувачів, адже зрозуміли, що у цієї компанії дуже багато бажань.
Маленька золота рибка яка плаває по всьому акваріуму верх і вниз тихо сказала:
- Напевно, я сьогодні не зможу відпочити разом з усіма. Доведеться всю ніч працювати.
Інші золоті рибки почули слова рибки і почали ховатися за морськими водоростями від чоловіків.
Одна з рибок яка сховалася за великим листком водоростей тихо сказала:
- Напевно, сьогодні комусь не пощастить.
Чоловік із компанії сказав і так тихо, щоб ніхто не почув його слова:
- Цікаво, це справжні золоті рибки? Вони виконуватимуть наші бажання чи ні?
Рибка, яка була біля скла і почула сову чоловіка, тихо сказала:
- А ти як думаєш? І навіщо ми тут?
Один із чоловіків сказав іншому чоловікові, який був менший за нього на зріст:
- А що ти хочеш?
Другий чоловік відповів:
- Я найбільше бажаю завжди залишатися людиною. Мені не потрібно багато грошей і дорогі машини та квартири. Я хочу завжди залишатися собою і приємною людиною. Що б ніякі обставини життя не змінювали мене та я завжди посміхався всім труднощами життя.
Чоловік щоб був позаду двох людей:
- Навіщо тобі залишатися людиною?
Перший чоловік відповів:
- Тому що в мене є друзі і я їх не хочу втратити.
Чоловік, який стояв позаду:
- Мені приємно чути такі теплі слова.
Другий чоловік:
- Я не хочу бути дорослою людиною. Хочу як дитина робити все, що захочеться, і ні на кого не звертати увагу, що я вже чоловік і мені тридцять два роки.
Чоловік, який стояв позаду:
- Я тебе розумію. Це приємно бути дитиною і робити все, що захочеться. Розважатися і гуляти стільки, скільки потрібно, і в такому віці ні хто нічого не забороняє. Робити все що захочеться і жити як хочеться.
Один із чоловіків із компанії почув розмову друзів і долучився до бесіди та сказав:
- Я також не хочу дорослішати і хочу бути разом із вами дитиною. Не хочу ходити з серйозним виразом обличчя і займатися серйозними справами і жити так, як мені кажуть. Хочу бути дитиною і робити все, що мені захочеться.
Другий чоловік одразу відповів:
- Дорослі постійно щось говорять та один одному заважають, а діти щоб не трапилося в житті, завжди посміхаються.
Перший чоловік:
- Згоден. Я теж не поспішаю ставати дорослим. Вони завжди щось говорять один одному. Завжди заважають один одному і щось роблять не так, як потрібно. У дітей завжди все правильно. Не дають людям жити і бути такими якими вони. Завжди намагається змінити когось, бо вони розуміють, що вони дорослі, а діти радіють тому, що в них є. Знають дуже багато, а нічого не роблять. Бути дорослим це погано. Дорослі насправді багато розуміють, що насправді потрібно людям. Завжди щось роблять і не так.
Другий чоловік з посмішкою сказав:
- Я не бачу в цьому нічого хорошого, бо не хочу дорослішати. Я хочу залишатися завжди дитиною, і тільки дитина розуміє, що їй потрібно, і бачити світ набагато яскравіше, ніж дорослі.
Перший чоловік:
- Люди й насправді такі. Дитина завжди радіє і щось шукає. Завжди щось робить. Дорослі нічого не роблять і все чим вони займаються так це постійно щось говорять і не зрозуміло що і навіщо. Дорослі це гості в цьому світі, а діти це люди, які завжди вдома.
Другий чоловік:
- Я з тобою повністю згоден. Куди б я не пішов, я завжди почуваюся як удома і знаходжу собі чим зайнятися і роблю все, щоб було весело і цікаво. Дорослі самі собі ускладнюють життя. Я в цьому не бачу жодного сенсу. Я коли побачив дорослий світ на своїй роботі, то мені відразу стало сумно, адже дорослі ніколи не посміхаються. Що вони бачать я навіть не хочу знати. Мені подобається мій світ дитини, де я радію кожній хвилині життя і завжди знаю, що мені потрібно робити, щоб не було сумно. У дорослих усе життя з конфліктами, а в дітей усе завжди відбувається з посмішкою. Завжди один одного не розуміють і один одного намагаються змінити, а діти ніколи не змінюються.
Перший чоловік:
- Ніколи ні в кого нічого не виходить і, як завжди, всі залишаються незадоволеними і на одному місці.
Другий чоловік:
- Вони живуть не своїм життям і не бачать життя інших людей. Крім себе вони нічого не бачать і не чують.
Перший чоловік:
- Вони думають навпаки.
Другий чоловік:
- Не бачать життя і не вміють радіти кожному дню.
Перший чоловік:
- Я навіть у п'ятдесят років буду дитиною і я не хочу дорослішати. Це приємно завжди посміхатися і радіти, без турбот і навіть якщо вони є, життю.
Другий чоловік з посмішкою сказав:
- Я також ніколи не хочу дорослішати і хочу залишатися дитиною.
Перший чоловік:
- У мене виникало одне щире бажання до цих золотих рибок. Я завжди хочу залишатися дитиною. Більше мені нічого не потрібно.
Другий чоловік:
- Це гарне бажання. Якщо ти залишишся назавжди дитиною, то я буду гратися з життям і в мене завжди буде на обличчі посмішка. І так завжди зможу прожити щасливе.
Перший чоловік:
- Тільки дитина може дивитися вночі на небо.
Другий чоловік:
- А дорослі в цей час як завжди сплять і навіть не бачать снів.
Чоловіки подивилися один на одного і Перший чоловік сказав:
- Це не просте бажання завжди бути дитиною.
Другий чоловік:
- Але це справжнє бажання і воно моє. Я це відчуваю серцем.
Перший чоловік:
- Так буде набагато краще. Бути дитиною - це завжди посміхатися всьому, що ти бачиш. Радіти кожній хвилині свого життя. Це насправді щасливе життя і це гарне бажання.
Чоловік подивився на свого друга:
- Тепер ви мене розумієте що мої бажання мають значення не тільки для мене, а й для вас. Якщо ми так проживемо життя, то це буде наше і щасливе життя де ми зможемо назавжди залишатися друзями і бути щасливими. Постійно розважатися та сміятися життю в обличчя і всім труднощам на нашому шляху.
Другий чоловік:
- Так, у цьому є сенс. Я з тобою згоден і вдячний, бо ти, мій дорогий друже, підтримуєш нашу компанію і хочеш, щоб ми були завжди разом.
Перший чоловік:
- Це тобі не дорога квартира і машина, а це ми. І ми назавжди. Ось найкраще бажання, яке нам насправді потрібне. Щоб ми завжди були разом і залишалися дітьми.
- Другий чоловік:
- Це правда.
Перший чоловік подивився на акваріум:
- Нам потрібна підходяща золота рибка що б вона виконала наше просте бажання. Ми завжди були разом і наше життя не як нас не роз'єднало.
Другий чоловік:
- Завжди раділи життю і посміхалися всім, хто зустрінеться на нашому шляху, і дивитися на життя очима дитини.
Один із чоловіків компанії сказав:
- Дякую за підтримку.
Перший чоловік відповів:
- Тепер хлопці нам потрібно в цьому великому акваріумі відшукати потрібну нам золоту рибку.
Другий чоловік:
- Ось ця підходить. Дивіться який у неї довгий і золотий хвіст. Мабуть вона з радістю виконає наше бажання.
Перший чоловік:
- Так. Вона підходить.
Один із компанії сказав:
- Красива золота рибка. Хто перший буде загадувати бажання.
Перший чоловік:
- Давайте всі разом і кожен окремо вибере собі по одній золотій рибці та загадає своє бажання.
Друга людина сказала тоді, коли всі мовчали і кожен шукав собі по одній золотій рибці:
- Тепер тиша і кожен загадує своє бажання.
Хлопці подивилися один на одного і затихли. Кожен в акваріумі відшукав по одній золотій рибці і кожен одночасно загадав по одному бажанню і кожен загадав, щоб вони завжди залишалися дітьми.
Перший чоловік сказав після хвилини мовчання:
- Будемо дітьми, будуть, і гроші. Головне що разом.
Усі одночасно посміхнулися, але ніхто не сказав вголос про свої бажання. Кожен у середині себе відчув життя.
Другий чоловік:
- Але пам'ятайте, хлопці, якщо ми будемо заробляти гроші, то ніколи ні кому не будемо робити боляче. Наша робота буде чесною і потрібною людям допомогою.
Перший чоловік:
- Як завжди.
Усі одночасно посміхнулися.
Другий чоловік:
- Я хочу, щоб люди шукали щастя зовсім в іншому напрямку і не в грошах. Багато хто заробляє гроші роблячи іншим людям боляче. Ми витрачаємо стільки часу, щоб зробити комусь боляче і заробити гроші. Потрібно робити те, що не робить людям боляче і приносить хороший дохід.
Перший чоловік відповів:
- Хтось заробляє на брехні, а хтось тим, що постійно людей б'є.
Другий чоловік:
- Ми будемо заробляти гроші третім способом, допомагаю людям робити краще і щасливіше життя. Щоб воно було легшим і не важким.
Перший чоловік:
- Люди і так постійно страждають, щоб заробити на не великий шматок хліба. Щоранку роблять усе, щоб потрапити в автобус і не запізнитися на роботу.
Другий чоловік:
- За копійки яких не завжди вистачає на життя.
Перший чоловік:
- Люди щоб заробити гроші постійно страждають. А потрібно робити так, щоб робота приносила задоволення і гроші.
Другий чоловік:
- Люди розумію що вони роблять але найбільше помиляються в тому що вони якщо зароблять як можливість більше грошей то стануть щасливими але тільки з часом людина розуміє що вона більше шкоди принесла людям коли заробляла гроші ніж сама стала щасливою. Я хочу щоб люди були щасливі і заробляли гроші хорошою роботою. Тільки тоді у світі щось зміниться і це мабуть буде друге моє бажання. Хлопці, тихіше. Я зараз знайду одну підходящу золоту рибку за загадаю своє бажання.
Перший чоловік:
- Гаразд. Вперед.
Один із чоловіків у цей момент сказав:
- Я не кажу, щоб люди не заробляли гроші, а я хочу сказати те, щоб люди раділи життю і зробили стільки грошей, скільки їм потрібно для життя, і гарною роботою, і не так, щоб стати щасливою людиною, потрібно робити щось погане.
Перший чоловік:
- Це гарна думка. Тихіше, наш друг загадує бажання.
Чоловік:
- Добре. Вибач. Я мовчу.
Чоловік, який загадав бажання, сказав:
- Усе. Я загадав своє бажання, а яке я не скажу.
Перший чоловік:
- У когось є друге бажання.
Один із чоловіків відповів:
- Воно є у кожного, але зараз, мабуть, про нього ніхто не скаже. Кожен хоче загадати своє бажання і щоб про нього ніхто не дізнався.
Перший чоловік:
- Хороша і правильна думка. Це щоб воно збулося.
Друга людина:
- Так. У кожного є своє бажання, про яке не хоче говорити. Це правильне рішення.
Усі чоловіки з компанії одночасно подивилися на свого друга й одночасно йому сказали:
- Це щире бажання. Ти щира людина, яка хоче, щоб цей світ став кращим. Якщо ці рибки справжні золоті рибки то наші бажання здійсняться. Тож якщо цей світ стане кращим, то він стане легшим для всіх людей і тоді ні хто не знатиме страждань і всі будуть задоволені життям.
Перший чоловік:
- Головне залишатися дитиною і ніколи не дорослішати.
Другий чоловік:
- Я сильно відчуваю що ми ніколи не подорослішаємо і завжди будемо дітьми.
Перший чоловік:
- Усе починається з однієї людини. Якщо одна людина стане щасливою, то інша також стане щасливою, а якщо друга людина буде щасливою, то так і третя людина буде такою. Так у світі все побудовано.
Другий чоловік:
- Від початку до кінця одна людина передає щастя іншій, але бувають люди, які не хочуть давати щастя іншій людині, і так, крім однієї людини, більше ніхто не пізнає щастя.
Перший чоловік:
- Якщо ми щасливі, то нам потрібно давати і дарувати людям щастя і тоді ми зможемо зробити багато добра і цей світ стане кращим.
Перший чоловік:
- Так. Нам потрібно почати змінювати світ як це зробив океанаріум. Він дав нам початок до змін і мабуть ще не одній людині відав щось цінне.
Другий чоловік:
- Океанаріум змінив нас, а ми змінимо світ.
Усі хлопці одночасно сказали:
- Так!
Перший чоловік:
- Звичайно, так. У цьому сенс життя. Потрібно життя робити легшим не тільки собі, а й іншим людям, і тоді світ стане зовсім іншим, і люди перестануть страждати й боятися одне одного, довірятимуть і допомагатимуть. Це головне в нашому житті.
Другий чоловік:
- Це доля багатьох людей. Наша справа. Адже тільки сильні допомагають тим, хто слабший, і це правильне рішення, і тільки так буде злагода і благополуччя у світі.
Перший чоловік:
- Правильна відповідь. Долі багатьох людей зміняться і стануть іншими.
Другий чоловік:
- Ці цінності потрібно берегти як серце. Якщо не буде хороших цінностей, то життя стане хмарним і пустим, і тоді всі страждатимуть і постійно щось шукатимуть.
Перший чоловік:
- Якщо не зберегти цінності то тоді багато хто щось втратить і ця втрата може бути назавжди.
Другий чоловік:
- І не завжди постійно потрібно заробляти гроші, які врешті не дають потрібної радості, а час ніколи не повернути.
Перший чоловік:
- Завжди потрібно заробляти гроші добром і хороші гроші - це приємні гроші, і їх приємно витрачати.
Другий чоловік:
- Так. Це правильна відповідь.
Перший чоловік:
- Чесним шляхом багато грошей не заробиш.
Другий чоловік:
- Я з тобою згоден.
Перший чоловік:
- Чесні гроші це приємні гроші, які приємно тримати в руках.
Другий чоловік:
- Прості речі, які потрібно знати, щоб життя стало кращим.
Перший чоловік:
- Завжди потрібно нести відповідальність за все те, що ми робимо.
Другий чоловік:
- Я з тобою згоден.
Перший чоловік:
- Завжди потрібно насолоджуватися життям і робити добрі справи і життя стане кращим.
Другий чоловік:
- У людини одне життя і в кожного відведено свій час на життя. У когось його багато, а в когось його мало. Потрібно цінувати те, що є в житті.
Перший чоловік:
- Потрібно цінувати кожну хвилину свого життя, адже вона одна.
Другий чоловік:
- Адже не можна керувати часом і нічого неможливо зробити щоб змінити час. Потрібно його поважати і цінувати як мало його не залишилося.
Перший чоловік:
- Багато хто хоче змінити життя, але все, що він робить, стає проти нього і забуває про те, що час неможливо змінити, і не цінує життя, і тоді життя відвертається від нього.
Другий чоловік:
- Кожен хоче щось змінити, але потрібно змінювати те, що можливо змінити, а не те, що неможливо.
Перший чоловік:
- Повністю з тобою згоден.
Один хлопець із компанії сказав:
- Я дуже щасливий, що в мене є такі друзі, які турбуються про життя людей і розуміють цей світ.
Перша людина:
- Добре що в нас хороша компанія і ми робимо добрі справи та допомагаємо людям і робимо життя кращим. Бажаємо людям радості та легкого життя і завжди хочемо залишатися дітьми і ні коли не дорослішати, адже це можливість по-справжньому прожити щасливе життя.
Другий чоловік:
- Діти завжди радіють життю і проживають безтурботне та своє життя і ніколи не звертають уваги на дрібниці, з яких дорослі роблять катастрофу у своєму житті.
Перший чоловік:
- Щоб не трапилося в житті тільки дитина може посміхнутися життю і жити далі, а дорослі як-не-як завжди зупиняються і починають про щось думати і думають дуже довго коли життя йде з-під ніг. Витрачають час на зайві думки і нічого не роблять. Сидять довго на одному місці і постійно щось думають.
Другий чоловік:
- Так. Я згоден. Вони дуже довго і навіть якщо немає рішення, то вони перед тим, як щось зробити, дуже і дуже довго думають і витрачають на це тиждень або місяць, а можливо і більше часу, а ось ми, діти, робимо все й одразу, і в нас все завжди виходить. Живемо і радіємо життю.
Перший чоловік:
- Дорослий і сумний мультфільм зі своїм психологічним настроєм.
Другий чоловік:
- Ми відрізняємося від інших людей тим, що ми діти і завжди схожі один на одного. Діти завжди живуть і радіють разом, а дорослі завжди поодинці. Дорослі самотні люди які забувають про життя і звичайну радість.
Перший чоловік:
- Їм навіть важко знайти спільну мову між собою.
Другий чоловік:
- Так. Завжди щось придумують. У них завжди виникають якісь суперечки. Вони розводять вулиці руками і нічого не розуміють, у житті роблять усе навпаки. Про жарти вони навіть не пам'ятають. Ми дуже швидко знаходимо жарт на кожне питання і вирішуємо як легше жити далі і не витрачаємо багато часу, а що не подобається то від того відмовляємося і йдемо далі своїм шляхом. Робимо добрі справи.
Перший чоловік:
- Ми діти і скільки нам років не було, то ми завжди будемо дітьми. Це дає нам можливість жити і жити по-справжньому та радіти життю, яким воно не було, що б у нашому житті не трапилося. Навіть якщо це будуть музичні зимові труднощі ми завжди знайдемо вихід і будемо разом.
Один із чоловіків компанії сказав:
- Це хороші слова.
Перший чоловік:
- Я хочу загадати таке бажання. Щоб люди не вмирали душею і завжди залишалися дітьми і жили чудовим безтурботним життям. Діти розуміють, що таке війна і труднощі. Можливо тоді ніколи не буде війни. Дорослі постійно щось роблять, але в них нічого не виходить, а в дітей завжди все виходить. Світ набагато кращий і яскравіший, а дорослі цього ніколи не бачать і постійно намагаються зруйнувати наш чудовий світ, а діти його завжди бережуть. Діти завжди уникають конфліктів, а дорослі їх завжди створюють.
Другий чоловік:
- Гарне бажання. Нам не потрібні конфлікти. Ми хочемо жити без труднощів, а дорослі тільки їх і створюють та роблять собі та іншим гірше. Вони не вміють жити.
Один із компанії чоловіків:
- Навіщо люди створюють війну? Війна руйнує все, що ми створювали протягом багатьох років, і це була не легка праця.
Перший чоловік:
- Бо вони дорослі й нічого не цінують і наш світ теж. Постійно щось руйнують.
Другий чоловік:
- Не тільки життя, а й саму любов руйнують. Дорослі постійно знищують одне одного та постійно вбивають серця одне одного. Не дорослі створили світ, а світ створив їх і кожен про це забуває.
Перший чоловік:
- Дорослі це люди, які втратили серце та почуття.
Другий чоловік:
- Втратили самих себе.
Перший чоловік:
- Навіщо людина створила такий довгий шлях.
Другий чоловік:
- Тому що вони втратили дитинство і перестали радіти життю.
Перший чоловік:
- Світ дав життя, а дорослі про це постійно забувають і ніколи не пам'ятають. Самі собі створюють страждання і продовжують страждати.
Другий чоловік:
- Кожна людина хоче жити безпечним життям, але дорослі створюють небезпечне життя, а діти шукають завжди безпеку.
Перший чоловік:
- Світ розділився на дорослих та дітей.
Другий чоловік:
- Краще було б добре, щоб у світі були тільки діти. Вони б завжди знаходили спільну мову і робили цей світ веселим та безпечним і тоді можливо ніколи не було б війни.
Перший чоловік:
- Безтурботне життя.
Другий чоловік:
- Дорослі невідомо куди і завжди поспішають.
Перший чоловік:
- Я з тобою повністю згоден.
Другий чоловік:
- Дорослі не люблять життя.
Перший чоловік:
- Дітям не потрібна війна і страждання, вони завжди шукають розваги та радість.
Другий чоловік:
- Як і ми. Завжди допомагаємо людям і також від цього отримуємо задоволення, а дорослі отримують задоволення від того, що постійно щось руйнують.
Перший чоловік:
- Навіть якщо у нас немає грошей, то ми завжди радіємо.
Другий чоловік:
- Нам завжди всього вистачає.
Перший чоловік:
- Я цього не розумію. Як так можна жити і страждати та постійно руйнувати світ. Це для мене залишається загадкою.
Другий чоловік:
- Це загадка для багатьох дітей.
Перший чоловік:
- Дитина відчуває все набагато сильніше і бачить світ по-іншому та вона розуміє його, а в дорослих немає почуттів, а якщо вони є, то вони постійно про них забувають.
Другий чоловік:
- Байдужість до страждань та до всього світу. Байдужі люди до всього і смерті.
Перший чоловік:
- Золота річка страждань.
Другий чоловік:
- Дитина завжди несе відповідальність за все, що вона робить, і в будь-якому разі якщо вона робить щось не так, то завжди хоче це виправити.
Перший чоловік:
- Так. Це правда.
Один із компанії чоловіків:
- Хлопці, тихіше. Я загадую бажання.
Уся компанія чоловіків затихла і кожен почав шукати собі золоту рибку та кожен загадав на сказану тему своє бажання і вони відрізнялися одне від одного. Добрі бажання щоб цей світ за був про страждання і люди стали дітьми та завжди раділи життю. Полуничні посмішки з'явилися на обличчі в кожного хлопця.
Перший чоловік:
- Усі встигли загадати бажання?
Хлопці в один голос відповіли:
- Так.
Другий чоловік:
- Це добре.
Перший чоловік:
- Дітям багато не потрібно.
Другий чоловік:
- Це дорослі хочуть багато і самі не знають чого хочуть.
Перший чоловік:
- Так. Це правильна відповідь.
Другий чоловік:
- Не приємна таблиця життя.
Перший чоловік:
- Дорослі й діти завжди одне одного ніколи не розуміли і кожен прагнув свого. Ми самі собі створюємо життя. У дорослих своє життя, а у дітей своє. Але було б добре, якби золоті рибки виконали наші бажання, і дорослі стали дітьми, і цей світ став іншим. Тоді було б усе добре. Ні хто б ніколи не плакав та всі завжди посміхалися.
Другий чоловік:
- Кожен із нас цього хоче, але справжні ці рибки чи ні? Ось у чому питання.
Одна золота рибка, яка була в іншому куточку акваріума, тихо сказала:
- А ти як думаєш? Для чого ми тут? Але ці слова ніхто не почув, і хлопці не знали, чи справді справжні золоті рибки, чи ні, але в них була надія, що їхні бажання здійсняться.
Другий чоловік:
- А я б найбільше хотів ніколи не вмирати. Жити вічним життям.
Хлопці здивувалися і з посмішкою подивилися на свого друга та перший чоловік сказав:
- Друже. Вибач, але всі люди смертні, як би ти не хотів вічно жити, коли прийде той час, коли нам усім доведеться піти з життя і залишити цей світ.
Другий чоловік:
- А я хочу вічно жити і ніколи не вмирати. Хлопці, ви мене розумієте? Я хочу жити і не вмирати. Смерть - це дуже боляче. Я не хочу вмирати.
Перший чоловік:
- Вибач, але це чекає на кожного з нас. Кожен з нас зустріне свою смерть і тому я кажу щоб ти про це завчасно не думав і насолоджувався життям, яке в нас зараз є. Кожен з нас це розуміє та знає, але ніхто не хоче згадувати про те, що коли нас не стане, і ми зникнемо з цього світу, і наше життя закінчиться.
Другий чоловік:
- Я вас розумію, але ви мене зрозумійте. Я не хочу вмирати. Я боюся смерті.
Перший чоловік:
- Кожен боїться смерті і кожен не хоче вмирати, але це доля кожного, хто народився в наш світ. Кожен вже знедолений на смерть при народженні і тут нічого не змінити.
Другий чоловік:
- Це важко усвідомити і зрозуміти, адже наш час минає і його все менше залишається.
Перший чоловік:
- Я тебе розумію.
Другий чоловік:
- Я не хочу вмирати. Я хочу жити вічно і це моє бажання.
Перший чоловік:
- Я хочу щоб ці золоті рибки були справжніми і вони виконали моє бажання. Я дуже сильно цього хочу. Хлопці, ви розумієте мене?
Хлопці всі разом подивилися на свого друга, і ніхто ні чого не сказав, і тоді перша чоловік:
- Кожен з нас не хоче вмирати і жити вічно але це приречена доля цього світу. Ми нічого не зможемо зробити і навіть ці золоті рибки також колись помруть.
Одна золота рибка почула розмову хлопців і тихо про себе сказала:
- Краще б ти цього не говорив. Ми самі все знаємо і розуміємо і як ви люди про це не говоримо і не розмовляємо. Ми, як і ви, приречені на смерть. Так, це доля нашого світу.
Перший чоловік:
- Візьми себе в руки. Люди постійно розповідають і щось кажуть про смерть і завжди з жартом до неї ставляться та посміхаються смерті в обличчя. Так і ти радій і посміхайся смерті в обличчя.
Другий чоловік:
- Ти впевнений?
Перший чоловік:
- Кожна людина боїться смерті і тому вона посміхається коли говорить про смерть або жартує. Кожна людина яка б вона не була хоробра вона буде і боїться смерть. І ні хто не знає що відбувається після смерті. Можливо після смерті починається абсолютно нове життя. Це назавжди залишиться загадкою. Тож мій дорогий друже, не хвилюйся, бо ніхто ні чого не знає про смерть, а тільки може здогадуватися і розповідати різні про неї історії та лякати своїх друзів. Не хвилюйся і насолоджуйся життям. Можливо на дається одне життя зі своїм сенсом щоб ми не жили вічно. Який сенс у всьому цьому я не знаю. Не думай про ці речі, а просто живи і насолоджуйся.
Другий чоловік:
- Добре. Я думаю, що так буде краще, ніж постійно думати про те життя, яке ніколи не настане, і я, хоч як би я цього не хотів, не буду жити вічно. Життя минає, а мої думки відбирають у мене час.
Перший чоловік:
- Думки, які не мають жодного стосунку до нашого життя і заважають нам жити. Це зайві думки, які не мають здорового глузду.
Другий чоловік:
- У цих думок невідомий сенс.
Перший чоловік:
- Людина народжується і вмирає і це сенс цього світу.
Другий чоловік:
- Мабуть, створено світ, у якому ми живемо, і він має свій сенс, щоб давати нам життя і потім із часом відбирати.
Перший чоловік:
- Війна ніколи не закінчиться, а смерть ніколи не зникне.
Другий чоловік:
- Це правда. Я розумію, але в це важко вірити і повірити.
Перший чоловік:
- Навколо нас зовсім інший світ і краще буде, якщо ти будеш бачити світ навколо, ніж смерть. Думай про навколишній світ і те, який він красивий і незвичайний, а не про смерть. Смерть залиш на потім.
Один із чоловіків підняв голову і подивився на золоту рибку і сказав:
- Я б загадав таке бажання, але це буде не чесно. Не можна обманювати світ.
Перший чоловік:
- Так. Краще берегти сенс світу. Як він створив наш світ, так буде краще, щоб він таким залишився і ми прожили своє справжнє життя.
Другий чоловік:
- Я згоден. Так буде краще. Краще жити своїм життям і так, як це створив світ, і не потрібно цього змінювати.
Хлопці затихали. Минула хвилина і перший чоловік:
- Краще загадати інше бажання і не турбувати закони світу.
Хлопці всі одночасно посміхнулися.
Одна золота рибка, яка була біля дальнього скла акваріума, сказала:
- Яке наступне бажання? Якщо хочете загадати бажання то говоріть мовчки. Скоро прийдуть інші відвідувачі і вони також за хочуть загадати не одне бажання, - але слова золотої рибки ніхто не почув і хлопці далі продовжували розмовляти про своє і кожен ще хотів загадати по одному бажанню.
Друга золота рибка як4а була на поверхні акваріума тихо про себе сказала:
- Не хвилюйтеся, хлопці. Не хвилюйтеся. Ми виконаємо ваші бажання, але з часом.
Перший чоловік:
- У мене є найкраще бажання. Я б хотів, щоб ми завжди були разом.
Другий чоловік:
- Це, мабуть, найкраще і найсправедливіше бажання.
Хлопці і кожен по черзі посміхнувся. Це було справжнім бажання кожного хлопця, а всі бажання, які хлопці загадували до цього, були мрійливими і насправді це все, що було потрібно компанії хлопців, а все інше вони самі хотіли зробити без втручання золотих рибок. Вони хотіли завжди будуть разом. Разом назавжди, і щоб у їхньому житті не трапилося і скільки часу не минуло, хлопці завжди хотіли бути разом. Це справжні друзі.
Перший чоловік:
- Я хочу побажати всім людям, щоб у кожної людини були такі друзі, які ми хлопці.
Другий чоловік:
- Ось воно справжнє бажання нашої компанії. Це був найкращий подарунок, якщо це бажання здійснилося і ми ніколи не розлучилися.
Перший чоловік:
- З дитинства і до смерті ми разом і щоб не трапилося, ми були б разом і це все, що мені потрібно. Більше в мене немає бажань.
Другий чоловік:
- Так. Це справжнє бажання і воно найбільше потрібне нам.
Одна золота рибка:
- Нарешті ви зрозуміли, що вам насправді потрібно. А то хочу жити вічно, або дорогі автомобілі. Хлопці спочатку подумайте, що вам насправді потрібно, а потім уже загадуйте бажання. Люди самі не знають, чого хочуть. Це справжнє бажання серця.
Перший чоловік:
- Хлопці та дівчата, я думаю, що настав час залишити акваріум золотих рибок і піти далі морським світом. Кожен загадав своє бажання?
Хлопці подивилися на свого друга і одна людина з компанії сказала:
- Ще хвилину. Останнє бажання.
Перший чоловік:
- Добре.
Хлопці підійшли ближче до акваріума і кожен нахилив голову та загадав справжнє бажання. Кожен хотів, щоб вони завжди були разом. Хвилина минула.
Перший чоловік:
- Хлопці, йдемо далі?
Хлопці в один голос сказали:
- Ходімо.
Другий чоловік:
- Нам ще потрібно піти й оглянути іншу кімнату.
Перший чоловік:
- Добре, хлопці. Давайте не будемо витрачати час і підемо в іншу кімнату, а можливо ще щось цікаве.
Компанія чоловіків, які були одягнені в однаковий одяг, не затримуючись ні на хвилину, пішли в іншу кімнату. Кожен був приємно здивований. Золоті рибки які почули думки кожного хлопця з радістю виконали їхнє справжнє бажання і тепер хлопці ніколи не розлучаться і завжди будуть разом.