О сьомій годині ранку тільки усе починається. Життя починається з перших слів, які промовляє працівник цього закладу, і якого звати Сергій. Відчиняє великий замок, що знаходиться на дверях, і він перетинає межу між двома різними світами, а коли заходить всередину, світ змінюється і стає молочним сновидінням.

Сергій заходить всередину і каже такі перші слова:

- Напевно, сьогодні тут хтось був. Але хто тут сьогодні був? Невідомо. У мене тільки одні ключі і їх більше ні в кого немає, і навіть у співробітників цього закладу, а може тут нікого не було, але таке відчуття, що всю ніч тут щось відбувалося. Якщо хтось міг сюди потрапити, то як? Якщо тільки в одного мене ключі від дверей. Це дуже дивно. Щоразу, коли я сюди заходжу, то в мене таке відчуття, ніби тут хтось уже побував, але ніяк і ніхто сюди не може потрапити. Двері дуже товсті і зроблені із заліза, а відкрити великий замок і підібрати такий ключ як у мене, а він був зроблений майстром вищого класу, ніхто не зможе. У це важко повірити що тут хтось був. Усі співробітники цього закладу турбуються про безпеку морського світу. Багато хто бажає потрапити сюди в той час, коли тут нікого немає і відчую себе королем морського світу, але таких людей не дуже багато. Кожна людина, яка бажає сюди зайти і подивитися на морських створінь, то вона йде за часів відкриття з восьмої години і вхід до закладу за квитками. Ні. Мало хто наважиться потрапити сюди в нічний час для того, щоб подивитися на морських створінь, які можна побачити в день. Але люди бувають різні і невідомо на що люди готові піти заради своїх раптових бажань аби задовольнити свої забаганки звірятка. Є такі які постійно хочуть і шукають у своєму житті пригоди але таких людей небагато. Думаю що під час моєї відсутності тут нічого такого не було. У такому разі спрацювала б сигналізація і охоронець, який постійно не спить вночі і почув би сигнал та одразу побачив порушників. Думаю, що все гаразд і тут нікого не було. Щоранку у вихідний день, щоб раніше за всіх і без черги потрапити до океанаріуму, відвідувачі займають чергу до каси за годину до відкриття і чекають на прихід касира. Робочий день починається о восьмій годині, а люди вже приходять о сьомій. Хтось у місті ще спить, а хтось уже йде в касу. У Києві в кожного різний час початку робочого дня. У когось починається о сьомій годині, а в когось о восьмій, а є люди, які відпочивають цього дня і встають раніше за всіх, щоб зробити свій вихідний якомога довшим, побувати в різних місцях та відпочити. Кожна людина, яка живе в Києві, живе своїм життям. Має свій робочий час, у який вона має з'явитися на роботу і почати виконувати покладені на неї обов'язки. Хтось зараз прибирає вулиці, а хтось працює в офісі, а є люди які щоранку відвозять людей від одного місця до іншого. Деякі люди працюють вночі і охороняють різні заклади від порушників. У кожного своя робота і кожен її виконує досконало. Одна робота допомагає іншій. У Києві все пов'язано з собою. Це велика система Києва яка починається з перших променів сонця яке дуже повільно нікого не турбуючи з'являється з музикою і лягає жовтим світлом на все місто і кожного запрошую до початку нового дня. Так відбувається щодня, але іноді сонце не з'являється на обрії, а замість нього рано вранці по небу пливуть хвилями похмурі хмари, що не дають великому сонцю з'явитися в житті людей і накривають холодом ціле місто. Кожен ранок буває різним і сяє по своєму та особливо. Але погода ніяк не впливає на життя людини. Щоранку, яка б погода не була, людина прокидається і з посмішкою або без неї йде на роботу. Всі, хто працює на роботі, допомагають один одному і роблять життя набагато кращим. Океанаріум допомагає людям відпочивати й отримувати задоволення. У кожній людині має бути щось нове в житті і те, що відволікає від буденного життя і того, що було вчора. Заклад морського світу став для людей чимось новим. З першого дня відкриття всі хто чув про це місце одразу йшли до нього. Деякі відвідувачі приходять сюди кілька разів і не збираються зупинятися. Океанаріум подобається всім хто тут був і з часом приходять ще щоб відпочити. Це місце не для одного відвідування. Усі бажають на власні очі подивитись на морських істот та побачити інший світ, що знаходиться дуже далеко від людей, в океані чи в морі та відпочити від роботи та міста. У кожного є можливість побачити морський світ по телевізору, але не у кожного є можливість побачити по-справжньому все, що відбувається під водою і на глибині. Все, що недоступне, знаходиться через скло.

Залишилося двадцять хвилин до відкриття. Але ще до початку робочого дня весь океанаріум обстежує Сергій і тільки після його згоди відчиняє двері та чіпляє табличку з написом "Відкрито".

Сергій відповідає за здоров'я кожної істоти, яка перебуває в акваріумі і живе в комфортних умовах. Оглядає кожен акваріум для того, щоб не було нічого зайвого і все було як потрібно, чисто і охайно. Головний працівник який відповідає за все що там відбувається. Виконує майже всю роботу, що стосується цього закладу. У нього на бейджі написано ім'я Сергій. Чому так? Адже тому що це його найулюбленіша робота, яку він виконує із задоволенням. Закоханий у це важке життя яке відбувається тут. Щоранку заходить всередину і виконує роботу дбаючи про кожну істоту, що всередині, а коли бачить її, то з нею вітається як людина з людиною. Розуміє що всі істоти живі і розуміють що відбувається за межами акваріума. У свій вільний час також перебуває всередині. У суботу замість вихідного дня йде на роботу і з радістю працює, коли у всіх співробітників вихідний день. Розуміє, що кожен день потрібно доглядати за акваріумами і за тими, хто в них живе. Більшу частину свого життя проводить у цьому закладі в який закоханий з першого робочого дня. Це одна єдина робота що подобається в житті і не схожа на інші. Океанаріум дар моря й океану. Жодного разу не побачив на власні очі, що насправді відбувається, коли зачиняє двері та йде додому відпочивати й чекати на новий день і нове життя в цьому місці.

Сергій зупинився біля входу. Усі морські істоти завмерли на місці. З першими звуками дверей в океанаріумі все повертається до звичайного життя. Кожного разу, коли Сергій заходить всередину, зупиняється біля входу і, як завжди, зупиняється біля сходів і набирає повні легені свіжого повітря і ні про що не думає. З посмішкою зустрічає новий робочий день.

Сергій подумав:

- Це добре коли людина з посмішкою зустрічає своє робоче місце. Не запізнилася на роботу і попереду у неї буде цілий день, який вона проведе в цьому улюбленому місці, де вона із задоволенням працює. Це головне що може бути в житті. Робота повинна приносити задоволення і щоб людина яка приїжджає до неї з радістю відчиняла двері і з посмішкою заходила всередину. Добре коли є така робота на яку хочеться йти і не спізнюватися. З радістю зустрічати співробітників і своє робоче місце.

До відкриття залишилося п'ятнадцять хвилин. Усередині тиша.

Сергій сказав:

- Нічого страшного сьогодні вночі не було.

Насправді тут було зовсім інше життя. Усі розважалися і сміялися, а хтось під водою танцював.

Сергій сказав:

- Усе спокійно. За весь час роботи під час відсутності нічого не сталося. Я вже кілька років працюю. За весь час роботи нічого не трапилося. Я задоволений тим, що в мене є така хороша робота, від якої я отримую задоволення.

Сергій жодного разу не зміг побачити насправді яке тут життя вночі, але він інколи щось підозрював і не звертав уваги.

Сергій:

- Хотілося побачити як морські рибки вміють розмовляти. Можливо я ніколи цього не побачу і не почую. Це неможливо, а так хотілося щоб хтось сказав одне слово. Коли я дивлюся на них, то іноді мені здається, що вони мене розуміють, але нічого не можуть у відповідь сказати. Це, мабуть, моя надія, що я не один і всі, хто навколо, розуміють мене. Я відчуваю кожен рух кожної рибки й іноді мені здається, що вони щось хочуть сказати, але не можуть. Чому? Адже я з радістю їх вислухаю, - Сергій подивився вниз на підлогу, - але чомусь вони мовчать. Вони бачать кожен мій крок, а я їх відчуваю. Щось тут не так. Але що? І щось тут відбувається за моєї відсутності. Що? Я не знаю. Коли я зайшов сюди, то склалося таке відчуття, що щось тут не так і начебто тут хтось був, але якщо придивитися, то нікого тут не було, і ніхто сюди не заходив і не виходив. Жодного сліду людини, але відчуття, що вночі тут була гулянка. Але хто тут міг вночі гуляти коли були зачинені двері? Ніхто. Іноді кажуть, що недосяжні мрії збуваються і можливо я колись почую голос риб та інших морських істот, які скажуть мені слово. Хотілося в це вірити, але буде це правдою чи ні. Я цього не знаю. Такі речі неможливі, а можливо мені пощастить колись побачити на власні очі які насправді бувають морські гості в нашому океанаріумі. Я знайду з ними спільну мову? Це можливо чи ні? Я не знаю відповіді на це запитання. Досить мріяти. Потрібно зробити першу роботу, адже не багато часу залишилося до відкриття. Насамперед потрібно прибрати, щоб було чисто, - Сергій зашив всередину і подивився навколо, - таке відчуття, що тут сьогодні вночі хтось танцював. На підлозі краплі води, але звідки вони взялися? Усе на своїх місцях. Таке відчуття ніби тут по підлозі плавав корабель. Я перебільшую. Краплі води з'явилися на підлозі через танці риб в акваріумі, які, найімовірніше, бовталися у воді й махали хвостом так, що вода летіла через верх, - Сергій усміхнувся.

Океанаріум сам по собі займає площу кілька сотень квадратних метрів. Чимало і небагато. У ньому знаходиться багато морських істот, які розташовані так, що людина, яка перебуває всередині, насамперед зустрічає обличчям скло акваріума, а не все бачить здалеку. На вході в першу кімнату стоїть робітник закладу переодягнений у пірата, який перевіряє квитки у відвідувачів, але зараз його немає. У нього інша година початку роботи. Біля входу і пірата на стіні синього кольору висить величезна картина, на якій намальований ліс, а не вода. Чому саме цю картину повісив власник закладу? Невідомо. Біля картини знаходиться гардероб і перші двері в середину морського світу, а там живуть всі морські істоти, а зараз вони відпочивають після неспокійної ночі і в них спокійний вигляд. Наче всю ніч вони не розважалися, а спали й відпочивали.

Відвідувач, який заходить всередину, зустрічає Акулу разом зі спокійною і тихою музикою без слів. Музика грає від початку відкриття до закінчення. Мелодія заспокоює кожного хто заходить всередину. Одразу й кожного забирає у свій світ. Відпочиває тілом і душею. Музика завжди спокійна і зливається з морським світом в один світ морської глибини. Одразу викликає відчуття спокою з легкого морського повітря з прохолодою, стає легше. Кожен потрапляє в інший світ. Тут все по іншому ніж у реальному світі людей. Глибокі кольори які поглинають всі негативні почуття і заспокоюють. Кольори спокою малюють велику надію на життя.

Пірат, який зустрічає на вході відвідувачів, завжди посміхається кожній людині. У нього незвичайний сміх і він так сміється назустріч кожному хто приходить. Іноді сміється голосно, а іноді тихо але завжди всі чують його сміх. Неможливо не звернути увагу. Після сміху пірата людина, яка заходить всередину, показує квиток, а пірат з посмішкою дивиться на нього і віддає назад і проводить по сходах рукою, запрошуючи пройти далі й зайти в першу кімнату.

Перші двері відкривають світило в інший світ. В акваріумі живе багато морських істот привезених здалеку. У першій кімнаті по обидва боки вода і межа між водою і морськими істотами це дуже товсте скло, що відокремлює людей від іншого світу. Одразу виникають різнокольорові відчуття і в кожного вони свої. Простір зі скла і без кордонів нових думок. Океанарієм має три кімнати. У кожній кімнаті різні морські істоти і вони відрізняються одна від одної видами. Одні живуть від інших і в кожної кімнати своя атмосфера. Відвідувач спочатку заходить у першу кімнату. Дивиться із задоволенням на всіх істот, а потім йде в іншу, і так до самого кінця. Морські істоти розділені між собою, і так щоб можна було побачити їх окремо і порівняти. Отримати задоволення від різноманітності видів.

У першій кімнаті по обидва боки тільки скло і одна вода. Незвичайне місце в якому зовсім інша атмосфера. Людина одразу занурюється в цей світ і забуває про все, що її турбувало і неприємності життя. Хороший відпочинок. Тут можна просто мріяти і забути про все. Після першої кімнати біля дверей коли закінчуються простір, то біля дверей світиться біле світло і запрошую пройти далі в другу кімнату, і так в кожній кімнаті. Відвідувач проходить по колу всі три кімнати і повертаю знову до пірата, але з іншого боку, і він також з посмішкою проводить рукою до виходу кожного відвідувача.

Хтось тут може перебувати впродовж цілого дня і роздивлятися морську істоту з різних боків, а хтось може це все місце обійти за годину, а комусь потрібно більше часу, щоби роздивитись усе, що тут знаходиться. Деякі люди з посмішкою дивляться на все, що навколо них, а інші з сумним обличчям, адже в кожного свої думки. Хтось залюбки дивиться з розплющеними очима і посміхається кожній істоті.

До відкриття закладу залишилося не так багато часу. У Сергія завжди на обличчі посмішка. Завжди посміхається кожній хвилині проведеної в цьому місяці. Любить свою роботу душею і серцем і з задоволенням тут працює.

Перша людина, яка зайде всередину, на власні очі побачить розмаїття морського світу. Великі та маленькі мрії можуть стати реальністю. Побачить морських птахів, що живуть в акваріумах і не схожі на звичайних риб. Вночі всі жителі живуть своїм життям гуляють і їдять морські водорості та плавають по колу. Вони не ходять до магазину та на двох ногах, а їм все приносить Сергій, який сам ходить до магазину. Живуть в одному акваріумі. Плавають з одного боку в інший бік, і це займає кілька хвилин, і так щодня. Кожен хто перебуває в акваріумі розуміє обмеження своїх ілюзій. Не багато зусиль витрачають на те, щоб подолати відстань від одного скла акваріума до іншого. Коли мало місці в акваріумі нічого не залишається як почати думати про інші речі та проблеми людей. Всі істоти можуть думати коли хочуть і про все, що їм буде цікаво і дивляться на тих, хто їх фотографує. Розмовляють між собою так що їхні розмови ні хто не помічає. Настає ніч і починаються розваги. Усі сміються і танцюють. Розважаються і спілкуються між собою в той самий момент коли все місто спить.

Сергій подумав:

- Щоб стати щасливою людиною, потрібно бути людиною і любити життя і свою роботу. Не потрібно бути кимось щоб радіти своїй роботі, а потрібно бути собою. Важко, дуже важко знайти любов, але її потрібно шукати. Якщо ми хочемо щось знайти, що нам потрібно, то потрібно шукати. Необхідно просто жити і насолоджуватися життям і воно тобі віддячить. Залишатися собою слід, а якщо я буду постійно змінюватись, то тоді буде важко знайти саме просте щастя, яке необхідне для того, щоб просто жити і насолоджуватись життям, тому що зміни будуть змінювати почуття і ставлення до світу, краще залишатися собою.

Сергій подивився на Акулу і подумав:

- Велике значення в нашому житті мають гроші. Чому так? Чому гроші мають значення в нашому житті? Чому люди обмінюють увесь свій вільний час на роботу щоб отримати гроші? Можливо лише тому, що люди розуміють, що одна людина виконує одну роботу, а інша іншу, і гроші - це спосіб обміну роботою та отриманого продукту. Гроші дають можливість узяти те, що потрібно в потрібному місці. Гроші насправді допомагають зберегти час і життя. Гроші потрібні для того, щоб не робити на кількох роботах і не виконувати роботу за всіх. У кожної людини своя робота і за це вона отримає деяку кількість грошей, які вона потім використовує на потреби свого життя. Неможливо щоб людина, яка сьогодні працювала юристом, а завтра працювала в океанаріумі або десь у магазині продавала речі. У кожного своя робота і своє місце і так живе і не вмирає місто. Робота всіх людей допомагає місту жити. Одна людина відповідає за одне, а інша за інше. Кожна копійка має значення. Це показує те, що людина, яка працює, виконує корисну роботу і кожна робота має бути оплачена. Кожен отримує гроші за те, що людина щось робить і не має значення, що вона робить, головне, щоб ця робота була необхідна іншим людям. Не потрібно багато грошей щоб бути щасливою людиною. Задоволення від життя не купити ні за які гроші. Навіть ті, хто літаю на літаку, можуть бути не щасливими і навіть у той момент, коли бачать під собою небо, а не над головою. Найголовніше це те щоб можна було відпочити і знову повернутися на роботу і тоді задоволення стане ще більшим. Приємний графік і робота є сенсом життя. І це дуже добре коли людина поєднує свою роботу і отримує від неї прибуток, то тоді живе із задоволенням, і перебуває в тому місці в якому має бути. Яке життя без радості, а ніяке. Життя без радості це ранок без сонця. Бути не на своєму місці це стати перукарем блукання і пошук чогось невідомого. Протягом усього життя кожен може шукати свій шлях і не знайти його. Кожен допомагає кожному знайти себе і навіть у розмові.

Сергій витратив кілька років свого життя на роботу в океанаріумі та отримав те задоволення, що шукав протягом багатьох років. Ні про що не шкодує, адже він знайшов своє місце в житті.

Сергій подивився в очі Акулі й тихо сказав:

- Я тут опинився не з власної волі, а за бажанням долі, яка сама мене сюди привела і відкрила очі на світ серед світів. Робота подобається і працею задоволений. Я майже цілий тиждень працюю і тільки один вихідний день у мене є, і я його також проводжу на роботі. Потрібне задоволення від життя знаходиться в океанаріумі. Я постійно живу в цьому світі і вже став частиною його. Насправді він був далеким від мене, і я тепер став ближчим до нього і завдяки роботі почав більше розуміти світ. Безмежний світ кордонів. Загадкове море створило не одне незвичайне життя у своєму серці і тепер я на власні очі бачу краплини душі морських просторів, що так далеко знаходяться. Море має свою загадковість і красу. Не кожному підходить така робота. Не я обрав роботу, а вона мене сама знайшла. Але як? Я не знаю. З часом я почав розуміти цих істот, але ще жодного разу не почув від них слова. Для того щоб почати розуміти мову морських істот потрібен час, а мені він був не потрібен. Я одразу зрозумів, що хочуть сказати морські істоти, адже тільки так я зрозумів, що це частина мого життя. Можливо, вони самі захотіли, щоб я зрозумів їхній світ, і я їм сподобався, - Сергій усміхнувся та подумав, - можливо, тільки так я зміг стати до них ближчим і побачити світ зовсім іншим, а можливо, таким, яким він був завжди, і тільки зараз я побачив на власні очі його перлину. Що морські істоти насправді приховують від людей? Мабуть справжніх себе і свій світ який вони не кожному показують. Годину плавають в акваріумі і спостерігають за людьми, а люди за ними. Цікаво про що вони думають коли бачать обличчя людей? Це для мене залишиться загадкою, а можливо з часом я сам усе зрозумію. Що люди розуміють коли дивляться на морських створінь? У кожного свої думки і кожен думаю про своє життя і цікаво що вони розуміють про життя коли приходять в океанаріум? Адже кожен отримує щось своє і про це ніхто не говорить і так іде і нікому нічого не розповідає про те, що він щось зрозумів. Деякі люди приходять і ті підходять до скла і починають як я розмовляти з різними рибками, а у відповідь вони мовчать. Хтось хоче як і я почути від них відповідь, але завжди мовчать і моргають очима. Деякі люди просто стоять і розповідають про своє життя, а потім тихо не обертаючись ідуть далі до наступного акваріума і вже мовчать і просто роздивляються хто живе. Таких людей ніхто не слухає, тільки рибки мовчки в акваріумі слухають їх, а ніхто не знає, що вони все розуміють і навіть знають відповіді на багато питань. Ось такі ці морські істоти, які нікому нічого не кажуть і не відповідають на жодні запитання людей, а просто плавають по колу і роблять вигляд, що вони ті самі риби, які просо створені для краси морського світу. Хтось дивлячись через скло плаче, а хтось посміхається. Кожен приходить зі своїм настроєм і йде із зовсім іншим. Всі жителі годинами розважають відвідувачів тим, що вони просто плавають і махають на всі боки хвостиком, а людям це подобається, і вони із-задоволення дивляться на них і фотографують. Люди не хочуть вислуховувати людей, а рибки з радістю це роблять. Морські істоти терапевти людського життя. Людина приходить, розуміє щось і йде далі своїм шляхом. Кожен шукає свій шлях, і так протягом усього життя. Люди постійно шукають свій шлях протягом свого життя, де б вони не перебували, вони постійно щось шукають, навіть якщо не дають жодного вигляду свого пошуку. Від початку до кінця людина постійно щось шукає, тому що прості кордонів безмежний і не так як у рибок, які плавають по колу і тільки так швидше розуміють, що їм насправді потрібно, а в людей більший простір і потрібно більше часу, щоб повернутись на самий початок та зробити свій правильний вибір і знову не піти тим шляхом. Рибки свій шлях не змінюють, а людина намагається змінити, поки не повернеться на початок і не зрозуміє, що простір кордонів обмежений, а шлях подолання відстані більший, ніж у морських істот, які перебувають у акваріумі, і все ж таки кожен повертається на початок свого шляху. Навіщо це робить? Мабуть, кожному потрібен свій досвід спроб і кроків, щоб зробити висновок, який уже кимось зроблено. Скільки потрібно часу, щоб кожен зрозумів, що світ - це коло початку і того самого початку в кінці шляху? Це невідомо. У кожного свій шлях і час розуміння світу. Багатьох це питання турбує, але ніхто не хоче чути відповіді, навіть якщо знає правду, доки поки сам не пройде цей шлях втрати.

Сергій працює в океанаріумі і розуміє світ зовсім з іншого боку і весь свій час перебуває на роботі. Навіть коли закінчується робочий день залишається в приміщенні і виконує ще якусь роботу. Це його друге життя. Не йде додому разом з усіма, а залишається ще на деякий час і не має бажання покидати океан думок і безмежний простір фантазій. Навіть втомлений продовжує працювати понаднормово і в своє задоволення. Якщо це було можливо, то він працював і вночі, і можливо якось побачив нічне життя. Один співробітник, який працює у свій вільний час. Кожного дня, коли Сергій виходить на роботу і відчиняє двері, то він входить у зовсім інший світ. Спочатку заходить у першу кімнату, а потім йде в другу, а в другій кімнаті знаходиться великий басейн, у якому живуть різні риби. Це басейн бажань і побажань. Кожна людина, яка приходить в океанаріум, може кинути монету в нього і загадати одне бажання. У кожного свої бажання. Насправді бажання виконуються і їх виконують не ті рибки, які живуть у басейні, а ті, які знаходяться поруч із басейном і живуть в акваріумі, і вони все чують, що хочуть люди і читають їхні думки. Кожен хто заходить одразу опиняється в зовсім іншому світі і забуває про всі неприємності та стає щасливою, а коли відвідувачі чують що в цьому місці є басейн, який виконує бажання, то кожен з радістю шукає його, щоб загадати бажання і з надією, що воно стане реальність. Кожен загадую найпростіші бажання. Бажання для кращого життя. Просте бажання важливе в житті. Люди завжди хочуть найпростішого, а це бути щасливим, а насправді жити і насолоджуватися життям таким яким воно є. Мало хто хоче багато машин і грошей. Від цього люди навіть страждають, і про це нікому не кажуть, а тільки посміхаються і кажуть, що в них все гаразд і вони найщасливіші люди у світі, але це не так. Найпростіші бажання це бути здоровим і не хворіти та знайти справжнє кохання та прожити щасливе життя. Коли дуже багато всього того, чого не потрібно, то так само люди страждають і так як всі шукають спокій і те місце, де вони будуть щасливі, але не так легко його знайти. Життя зовсім інше і не таке як його бачать з початку і на середині прожитого часу. Лише з часом можна побачити справжні цінності які мають значення в житті і цінуються більше ніж дорогі автомобілі та гроші. Не було б стільки багато проблем, якби кожен знав цінність простим речам, і коли минає час, кожен розуміє, що їх не купити за жодні гроші, але час уже минув. Існує багато відповідей на багато запитань, а лише кілька запитань мають значення і кілька відповідей можуть насправді мати цінність. Це любов і вірність собі протягом життя і простим речам. Постійно хтось щось розповідає але це не має жодного сенсу і це змарнований час адже всі відповіді всередині душі та серця яке ніхто ніколи не чує, а душу не бачить яка майже завжди плаче від болю та самотності. Звичайні людські проблеми які супроводжують роками але вони такі прості що тільки одна відповідь змінює життя, а цю відповідь чомусь ніхто не чує і а вона проста і кожен про неї знає і не бачить. Життя минає, а відсутність свого шляху в житті відбирає сенс самого існування. Відсутність щастя радості це лише відсутність шляху в житті. І тому це місце, місце дає можливість людям побачити зовсім інший світ, який надихає на суть життя і змінює думки кожного, розкриває сам сенс існування і проблем, які не є проблемами в житті, а лише втратою або зупинкою на шляху життя. Всередині все зовсім все по-іншому. Не так як зовні в людей. І тільки істоти, які живуть, нічого не боїться і самого життя також, адже вони знають, що все починається там, де закінчується. Життя це велике чи мале коло обставин. Всі пливуть по колу, як люди так і риби плавають по колу і думають, що вони пливуть невідомо куди, але це лише коло, яке має свій розмір, і з часом всі повертаються на самий початок, подолавши велику відстань часу. Можливо хтось колись і кудись до пливе, і туди куди ще ніхто не плавав, і це буде велике коло життя. Більшість пливе невідомим шляхом, а це лише інше коло життя, яке існувало ще до початку шляху. Є відстань і час, а чи вистачить часу кожному щоб подолати відстань кола? Це вже залишається загадкою, бо всі обставини неможливо передбачити.

Сергій обрав своє місце роботи. Отримав багато відповідей на свої запитання і зрозумів, що найголовніше запитання і відповідь це любов до роботи і життя. Він полюбив життя і роботу і зрозумів, що існує тільки один сенс у житті, а це любов. Потрібно любити життя щоб бути щасливою людиною і роботу щоб у свій вихідний день працювати.

Життя стало зовсім іншим. Щоранку коли заходить до океанаріуму він радіє, що бачить, а він бачить зовсім інший світ. Це дало йому змогу змінити своє життя і змінити свою свідомість про життя. Що сталося в його житті, те сталося, і це його коло життя, яке він проживає з ранку до вечора. Отримав від світу своє коло життя, яке насправді потрібне йому. Задоволений своїм життям і своєю роботою. Робота допомагає людям стати щасливими і змінити своє уявлення про світ і про себе. Це допомагає людям і люди змінюють своє ставлення до всього світу. Звичайне місце цей океанаріум, але в ньому бувають дивовижні речі і легке усвідомлення про свій світ, у якому живе кожен.

Сергій пішов у першу кімнату. У кожній кімнаті живе свій вид морських істот і вони одна від одної відокремлені кімнатами, а коли настає ніч, то всі вистрибують зі своїх акваріумів та починають впродовж ночі гуляти і танцювати на підлозі, і тому, коли рано вранці приходить Сергій, то він бачить на підлозі краплини води, та нічого не розуміє, як вона там опинилася. В одній кімнаті перебуває компанія пінгвінів, а в другій - золотий скат, а в третій - кілька різних за видами крокодилів, і всі живуть окремо, щоб один одному не заважати. Все зроблено за технікою безпеки але ніхто не знає що всі один з одним вночі розважаються і ніхто ніколи і нікому не загрожує та ніхто не з ким не свариться. Ніхто ні коли нікого не боявся. Атмосфера життя і радості. Для відвідувачів це зручно, всіх бачити окремо, а от морським істотам не зовсім. Вони тільки вночі бачать одне одного і сходяться з різних кімнат з першої і третьої в другу кімнату і там починають гуляти та співати різні пісні, і кожен танцює так, як він уміє. Ті хижаки, які у вільному морському світі переслідують тих, кого вони хочуть з'їсти, то тут вони розважаються з тими, кого б залюбки з'їли. Кожен почувається в безпеці.

До відкриття залишилося не багато часу і після Сергія прийшов другий працівник якого звуть Андрій. Він високий і худий і завжди посміхається. Спустився по сходах і зробив кілька кроків уперед і посміхнувся від того, що прийшов на роботу. Подивився довкола і побачив маленьких і великих риб, які не звертаючи на нього уваги спокійно плавали в акваріумах. Підійшов до фонтану та кинув монету і тихо про себе сказав:

- Хочу, щоб моя мати ніколи не хворіла.

З посмішкою пішов далі в робочу кімнату переодягнутися, а Сергій був у зовсім іншому місці й займався робочими моментами та прибирав приміщення. Великий фонтан тихо доповнював нотами бризок атмосферу спокою. Кожна морська істота в цьому океанаріумі може виконувати різні бажання і кожен, хто живе в акваріумі, чимось допомагав людям у скрутну хвилину, але найбільше виконують бажання акваріум із золотими рибками, які постійно між собою шепочуться. У фонтані живе рідкісний червоний скат який також виконує бажання людей. Цього ската випадково на морі спіймали місцеві рибалки і вони вирішили віддати його до океанаріуму і це було правильне рішення, а тепер він допомагає людям. Великих розмірів і має шкіру червоного кольору. Привабливий та кумедний. Спілкується із золотими рибками і має свій інтелект. Відвідувачі, які заходять до океанаріуму, одразу звертають на нього увагу та посміхаються, а він хвостом у відповідь бризкає водою. Діти радіють і голосно сміються. Обережно ставиться до людей і перед тим, як виконати бажання, довго роздумує над тим, потрібне цій людині це бажання чи ні. Адже він виконує бажання за потреби, щоб допомогти людині та зробити її життя кращим. Виконує будь-яке бажання, але не мрії які людина сама може їх виконати. Відвідувачі, які хочуть багато грошей і влади, він не виконує, бо знає, що це руйнує інші життя невинних людей.

Сергій зробив роботу і підійшов до фонтану, щоб загадати своє бажання:

- Хочу щоб сьогодні було багато відвідувачів, які з радістю покинуть океанарієм.

Кинув монету, посміхнувся і пішов далі виконувати свою роботу з надією, що сьогодні, можливо, загадане бажання нарешті здійсниться, а можливо, й ні. Сергію подобається щоранку приходити до океанаріуму та загадувати бажання. Кожного разу загадує одне й те саме і постійно хоче, щоб було якнайбільше відвідувачів, які зможуть відпочити і змінити своє життя та стати щасливими людьми, адже цей заклад був побудований для того, щоб приносити людям радість і відпочинок. Щоб всі хто заходив всередину посміхався і так само ж покидав заклад зі щирою посмішкою. Посмішка ніколи не зраджує почуттям. На думку Сергія всі повинні посміхатися і радіти життю. Радіти життю і так щоб ніколи не було ніяких незручностей та завжди любили життя яким воно не було. Не знати страждань і насолоджуватися життям. Спокійно жити.

На горизонті сонце піднялося трохи вище і з неба почали летіти маленькі крапельки світла, які повільно лягали на дах океанаріуму, і поверхня даху почала сіяти жовтим теплим кольором. Усі прокинулися.

Сергій:

- Я сподіваюся на те, що сьогодні кожна людина, яка зайде в океанаріум, то вона в житті щось зрозуміє. Змінить ставлення до життя і покине це місце із зовсім іншими почуттями. Діти будуть голосно сміятися, а батьки радітимуть усмішці дітей. Скоро відкриття.