А що може знаходиться в другій кімнаті? У другій кімнаті плавають в акваріумах маленькі різнокольорові рибки, які завжди з радістю зустрічають усіх відвідувачів, а також є великі особини, що живуть у величезних акваріумах поруч з іншими мешканцями. У другій кімнаті мешкає великий зелений крокодил і швидка, і не повільна морська черепаха. Веселі та кмітливі пінгвіни, і поруч із ними плаває незадоволена життям сіра Акула. Ось так вирішили помістити в одній кімнаті й одночасно менеджери різних морських істот. Дуже важко зустріти їх разом у звичайному світі, а тут вони знаходяться один біля одного. У вільний час і між обідньою перервою вони найчастіше і один на одного збоку дивляться великими очима і чекають коли настане вечір і зачиняється заклад. Кожен з них думає про це життя по різному і кожен по своєму.
Друга кімната на багато більша в розмірах, ніж перша. У кожного свій акваріум і світ, у якому він живе. Постійно плавають по акваріуму вперед і назад і так протягом дня. Іноді ковтають світло, а відвідувачі, які бачать цю виставу, з посмішкою дивляться на рибок і фотографують їх. Біле світло приваблює всіх і має своє тепло як у сонця. Час від часу коли на дні акваріума стає холодно, то рибки піднімаються на поверхню і перевертаються животом до світла та відпочивають деякий час. Після не звичайного відпочинку назад і вже повільно повертаються на дно акваріума і животом лягають на пісок і думають про щось своє. Кожному в день тут сумно але це робота. Кожен чекає вечора і мріє про танці та пісні.
Крокодил коли стоїть на місці і не рухається видає дивні звуки і вони постійно привертають багато людей. Так він привертає до себе увагу, а люди нічого не розуміють і думають, що йому сумно, але всі, хто перебуває в кімнаті, одразу звертають на нього увагу та довгий час роздивляються, підходять і фотографують на телефон. Деякі люди намагаються з ним поспілкуватися і кличуть до себе, а він навіть не звертає уваги. Тривалий час щось кажуть, але це не допомагає, а інколи сумно і бракує свого вільного світу, де є річка і великий ліс з дорогою до моря. Насправді крокодил коли не звертає на людей увагу він про себе співає. Пісні про минуле і те майбутнє якого ніколи не буде. Спів і кольорові сльози на очах. Сумні і веселі пісні і все залежить від настрою. На світло не звертає уваги. Завжди тепло коли плаває у своїх мріях там де є річки і великі крокодили які плавають у воді з іншими тварини але цього ніколи не буде. У своїх мріях куди хоче туди йде. Немає ніяких обмежень руху і часу, а тут в акваріумі він тільки ходить вперед і назад і крім скла і людей нічого не бачить. Це холодні мрії в неволі, які будуть назавжди з ним. З одного кінця акваріума до іншого дуже маленька відстань і не вистачає простору для легкої прогулянки, а коли дивиться вперед, то одразу сміється і згадує не довге минуле, а бачить одне й те ж саме, постійно і щодня. У теперішньому світі стільки людей і всі вони різні та кольорові.
Сергій працює кілька років і час від часу підходить до крокодила й іноді з ним розмовляє. Очі крокодила все розуміють, але відповіді не чує. Постійно мовчить і не ворушиться. Це не має великого значення для Сергія, адже він усе розуміє. Сергій розуміє без слів і цього крокодилу вистачає, але ніяк йому не можу допомогти й іноді, коли нікого немає поблизу, йому розповідає різні історії зі свого життя, а крокодил лише піднімає голову і дивиться в очі. Якщо крокодил міг посміхнутися, то це вже наче б він сміявся. Подобаються історії Сергія.
Сергій під час роботи ходить з однієї кімнати в іншу і завжди дивиться на крокодила, і тільки інколи пересувається акваріумом, а так увесь час сидить на одному місці і не ворушиться, сумно йому і самотньо. Коли багато людей, то він сідає на великий камінчик і дає відвідувачам можливість якнайкраще себе роздивитись з різних боків. На посмішки і розмови про себе не звертає уваги і спокійно продовжує мріяти про повернення до свого рідного краю, але це неможливо і все прекрасно розуміє. Мрії є мрії і вони завжди з ним залишатимуться і навіть в ночі коли є можливість спати він бачить свій рідний край де не від кого не залежить і плаває у великій річці серед таких великих як він зелених крокодилів. Немає з ким поспілкуватися про свої мрії і вони лишаються тільки в його думках.
Сергій подивився на крокодила з посмішкою і далі пішов займатися своїми справами.
Щодо пінгвінів, які живуть і поруч у великому акваріумі, то вони постійно щось роблять, а саме танцюють і бігають туди-сюди, а коли нікого нема поруч, то ще співають пісні про кохання. Коли набридають пісні й танці, то в них з'являються інші розваги і з усмішкою починають штовхати одне одного, а потім тікають у різні куточки акваріума й ховаються одне від одного. Така в них гра.
Люди, які приходять подивитися на пінгвінів, з посмішкою спостерігають за ними і знімають їхні розваги на відео. Протягом цілого дня вони знають чим зайнятися і як себе розважити. Їм хочеться і вони поводяться як дикі пінгвіни і тікають один від одного, тримають деяку дистанцію і так протягом годин не наближаються, а інколи дивляться в очі і так, щоб ні хто не помітив. Це також їхня гра. Про самотність як крокодилу їм нічого не відомо адже вони живуть разом і завжди разом. Навіть коли вночі під час сну сплять один біля одного і так протягом усього життя. Через скло пінгвіни посміхаються крокодилу але він не звертає на них уваги і далі продовжує сидіти на одному місці.
Пінгвіни все бачать і смуток крокодила і тоді вони починають танцювати італійські танці але це не допомагає. Самотність настильно сильна що крокодил ні на що не звертає уваги. Кожен усе розуміє, але тут нічого не зробити. Усі бачать лише межу між світами але її ніяк не перетнути і кожен це розуміє. Крокодил з радістю також танцював разом із пінгвінами, але він нічого не може вдіяти із самотністю та бажанням повернутися у свій рідний дім.
Пінгвіни коли їм набридають розваги та різні ігри, то вони починають плавати в не великому басейні, що знаходиться в акваріумі, і граються один на одного, а потім знову втікають і під погоні, коли хтось когось хоче наздогнати, починають танцювати та співати. Не завжди можуть довго плавати і щоб від усього відпочити лягають на саме дно басейну і довгий час перебувають під водою, а на поверхні нікого не лишається і люди, що приходять у другу кімнату, дивуються відсутності тварин і нічого тривалий час не розуміють, доки хтось із пінгвінів не з'явиться з під води та не вийде на поверхню акваріуму, а потім відвідувачі з усмішкою дивляться та сміються з жарту пінгвінів.
Поруч з акваріумом пінгвінів знаходиться акваріум черепахи, яка ніколи не пересувається повільно, а завжди, якщо вона хоче змінити місце у своїй оселі, то робить це швидко і майже непомітно. Черепаха має великі розміри і швидка в ходьбі, а найчастіше вона сидить на одному місці і не рухається. Уперта та самотня і вже стара для забав, але іноді посміхається. Вночі також черепаха сидить на одному місці і не бере участі в розвагах. Усі розважаються, танцюють і співають, а вона так і сидить на одному місці і все що робить, це спостерігає за всіма та посміхається.
Коли приходять люди подивитися на неї, то вона ховається за великими рослинами, що знаходяться в акваріумі, та іноді витягує голову вперед, щоб подивитися, чи пішли люди, чи ще хочуть на неї подивитися. Пінгвіни хотіли навчитися як черепаха бігати але ні в кого нічого не вийшло. Усі спроби були марними. Буваю так, що черепаха протягом доби стоїть на одному місці й не рухається. Їй цього вистачає і подобається таке життя.
Радіє тому що має у своєму акваріумі великі морські рослини, а в інших мешканців їх немає. Одній їй важко, але вже звикла до самотнього життя. У ночі з акваріума чути тихі звуки і ніхто не розуміє що це за дивні звуки лунають з-за скла, а це пісні черепахи, яка співає тихі пісні і через те, що вони тихі, ніхто нічого не розуміє. Не виходячи з акваріума, вона спілкується з іншими тваринами, які перебувають з іншого боку, а потім після недовгої бесіди знову повертається на своє місце і також продовжує сидіти на одному місці до самого світанку. Повільний і тихий голос незрозумілих слів завжди лунає з-за скла. Про що вона співає? Цього ні хто не розуміє. Хто хоче той слухає незрозумілі звуки, намагаючись щось зрозуміти, але таких охочих мало. Крокодил іноді повертає в її бік голову і нічого не сказавши знову повертається у світ своїх мрій. Така в неї доля. Живе одна і постійно сидить на одному місці та вночі співає незрозумілі нікому пісні.
Сергій спочатку підійшов до великого басейну, який стояв посеред кімнати, а в ньому плавали великі чорні скати, що завжди тримаються на плаву, та опустив руку у воду, а вони побачили Сергія одразу всі й одночасно піднялися на поверхню та подивилися на нього. Посміхнувся і був радий бачити, як скати зраділи його приходу на роботу. Один скат, який був найближче до Сергія, підняв хвіст, а Сергій подивився на нього і сказав:
- Доброго ранку, мої дорогі друзі.
Скат знову помахав хвостом і Сергій сказав:
- Напевно, ти більше за всіх хочеш їсти. Хочеш їсти? Зачекай ще кілька хвилин, поки я спочатку всіх обійду і подивлюся, що у вас усе гаразд, і що за ніч із вами нічого не трапилося.
Скат знову помахав хвостом:
- Мені потрібно подивитися на кожного з вас, а коли я подивлюся на всіх вас, то тоді я візьму їжу і погодую вас. У вас попереду ще цілий день і ви не повинні бути голодними. Зачекайте трохи. Я скоро повернуся.
Сергій подивився на скатів, а ті тямущі й одразу повернулися під воду. Подивився на пінгвінів, а ті почали махати крилами і видавати різні звуки. Усміхнувся, а пінгвіни почали плескати крилами, а потім сказав:
- Ви дуже раді мене бачити? Я теж дуже радий вас бачити. Як у вас справи? Я думаю, що у вас усе добре, як і в мене.
Сергій усміхнувся і підійшов до акваріума крокодил. Подивився і на зрозумів нічого:
- Що з тобою?
Крокодил не звернув уваги й далі дивився великими очима в сновидіння далеких мрій.
Сергій:
- Тобі дуже сумно. Я тебе розумію, але я нічого не можу зробити. Вибач мені. Я скоро повернуся і принесу тобі що-небудь поїсти.
Сергій подивився на очі крокодила:
- У тебе сумні очі. Посміхнися, скоро відкриття і до нас прийдуть відвідувачі.
Крокодил не ворухнувся і далі продовжував сидіти на одному місці й дивитися далеко в далечінь. Подивився на крокодила сумними очима і пішов далі в наступну кімнату.