Криваві мрії
Олексій Коваль
Хоч я мрійник, Але жадаю померти від цього життя, Наче раб, Що тільки живу за примусом. Не людина вже. Я вже давно помер, Разом зі своїм серцем. Залишилося сіре тіло, Не залишилося душі, Яка так палко помирала, Але закінчувала тихо Свою бідну, самотню сцену. Я не маю право на щастя, Бо зникнути хочу, Навіть коли це розіб'є іншим серце. Бо моєї думки не питали, Що разу, Коли бажав перерізати собі горлянку, Як цей садист. Замість сонця- кривавий місяць. Замість неба ясного-безмежні дощі. Замість радості безглуздій- Ласкаво смерть, Тягне мене за руки.
2024-09-16 16:29:33
2
0
Інші вірші поета
Роздуми фанатика з СС Світогляд Остання путь Зустріч зі смертю
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
Ethanio Oberon
@ethanio_oberon
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11227
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1291