Криваві мрії
Олексій Коваль
Хоч я мрійник, Але жадаю померти від цього життя, Наче раб, Що тільки живу за примусом. Не людина вже. Я вже давно помер, Разом зі своїм серцем. Залишилося сіре тіло, Не залишилося душі, Яка так палко помирала, Але закінчувала тихо Свою бідну, самотню сцену. Я не маю право на щастя, Бо зникнути хочу, Навіть коли це розіб'є іншим серце. Бо моєї думки не питали, Що разу, Коли бажав перерізати собі горлянку, Як цей садист. Замість сонця- кривавий місяць. Замість неба ясного-безмежні дощі. Замість радості безглуздій- Ласкаво смерть, Тягне мене за руки.
2024-09-16 16:29:33
2
0
Інші вірші поета
Потрібно встигнути жити Всі надії згасли Петля Зимові почуття
Інші поети
Black flower
@_Black_flower
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9054
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4826