Сенс
Олексій Коваль
Щось має сенс? Але це мені ніколи не вловити, Те що називається щастям. Сірі, буденні дні, Кожен день тебе зустрічають Холодні і звичайні дії, Вони повторюються З кожним днем. Зламали все що мав. А що взагалі мав? Крім своєї душі, Яка живе так безбарвно. Кожен ранок зустрічають похмурі хмари, З кожним смерканням починаються дощі. І все важче стає, Коли розпач вкорінилася В серце моє.
2024-08-14 11:46:01
0
0
Інші вірші поета
"Чому ми здаємося ? Зустріч зі смертю Моя остання вистава Схований біль у розумі, Яка розкриває наша душа
Інші поети
Gray_Raven
@Gray_Raven
Adaira
@adaira
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1619
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1320