******
Знов тикають пальцями: "Ти винен" Говорячи:"Дурень, що не навчиться самому простому" "Я на твоєму місці, зробив би інакше" "Не плакати" "Ти нікчема" "Що такий розумний" В цих тонах Звучало повно зла і погроз. "Навіщо такого нікчему взяли?З нього нічого путнього !!" Я плакав Зібравши сили крикнув: "Замовкніть,далі мовив я, Ви нічого не розумієте , як це важко" "Ну й що це твої проблеми" "Затули пельку, мовив я та продовжив,Ви тільки вмієте язиками патякати, розумію це легше ніж задуматися " "Це твоя робота , мені байдуже погано тобі чи ні, живий або мертвий!!" В мене душа тріскаєттся Зібравши останні сили вимовив: "Як це несправедливо " Нічого не дало. Всім байдуже, А моя смерть Це полегшення для інших
2024-08-07 15:13:15
0
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2321
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2626