Я не встиг їх врятувати
Люди помирали,
Як мученики,
Стогнали,плакали, благали про порятунок.
Я нічого їм не допоміг,
Бо не знав,
Як це зробити.
Вони потихеньку помирали,
Залишаючи страхітливі вирази обличчя,
Які не бажали зустрічатися зі смертю.
Ці створіння проклинали мене,
Бо не був корисним.
Після цих слів зі сльозами на очах,
Намагався їх врятувати,
Щоб далі продовжили жити.
Руки у крові,
Як у лікаря.
Одні за одним помирають
У моїх руках,
Я наче смерть
Торкаюся і лишаю дорогоцінного життя.
Знов поразка,
Але не в душі,
А цими дитячими душами,
Які жили своїми мріями.
Мали свою квітку,
Яку безмежно кохали.
Дітей,
Які так довго чекають на них,
А я нікого не врятував,
Що мені відповісти їх за те,
Що вони померли,
Від моїх рук.
2024-09-07 03:40:17
1
0