Фатальні почуття

Олексій Коваль

Фатальні були мої почуття, Розбили все вщент, Навіть моє серце. Воно плаче у безмежних муках, Що йому робити? Цьому нікчемній плоті. Слабко, безсило,скажено б'ється, Циркулюючи вже не гаряча кров. Болить все тіло, Бо знаходжуся у стадії смерті. А смерті байдуже на бідолаг, Змахне живою косою, Та більше вже нічого не залишиться, Тільки холодная кров.

2024-09-16 16:26:17

Інші вірші поета

Три шляхи смерті Я не встиг їх врятувати Сніг моєї уяви Що таке кохання?

Інші поети

Uina Ku

@mayor_hija

bas_mala

@bas_mala

Ася Громова

@asii

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

2777

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

11546