Відкривай парасольку, бо летять голуби́
Відкривай парасольку, бо летять голуби́,
І почнеться не райдужна злива.
Скільки мотлоху тліє в твоїй голові?
Чому в дзеркалі косо і криво?
Ти пливи, бо невпинно несе течія
І інакше, напевно, уже неможливо.
Підпишись під усім, що диктують з добра,
Бо до мрій і бажань немає їм діла.
"Живеш так, як потрібно", - здавалось комусь.
Голоси їх лунають нестримно, квапливо.
Але ти бачиш вітер і чуєш сурму,
Дивний шепіт зсередини зве непомітно.
Голуби́ відлетять до закублених гнізд,
Та і злива пекуча точно не вічна.
Відірватись від мотлоху складно, повір,
А у дзеркалі часто то правда, то кривда.
Головне позбавлятись невдалих угод,
Домовляйсь із собою, хоч це і складніше.
Тільки підпис в душі тобі вкаже на крок,
Усе інше - не суть, просто будь сміливішим.
2020-11-03 05:54:24
0
0