Вимикай і більш нічого не чекай
Олена Скурська
Вимикай і більш нічого не чекай, Спустись з гори рожевих обіцянок. Не йди – лети і ніч не пробачай, Не злизуй краплі із спустошених бляшанок. Не вір у те, що зійде знову завтра сонце, Не намагайся перезняти вільний кадр. Чомусь простіше довіряти незнайомцю, Коли довкола недороблений театр. Це ж так не складно жити, складно вміти Не спокушатись на приховану оману, Знаходити для мрії стерті іскри Й звільнитись від набридлого дурману.
2020-10-29 13:51:19
0
0
Інші вірші поета
Серед рядків закінчились чорнила Він мене роздирав на шматки Тим, хто зараз палає у пеклі Відкривай парасольку, бо летять голуби́
Інші поети
Veronica
@Forever_Royal
Женя Закарян
@Evgenia_zakaryan
LitcoG8
@litcoG8
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4537
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
8935