Вимикай і більш нічого не чекай
Вимикай і більш нічого не чекай, Спустись з гори рожевих обіцянок. Не йди – лети і ніч не пробачай, Не злизуй краплі із спустошених бляшанок. Не вір у те, що зійде знову завтра сонце, Не намагайся перезняти вільний кадр. Чомусь простіше довіряти незнайомцю, Коли довкола недороблений театр. Це ж так не складно жити, складно вміти Не спокушатись на приховану оману, Знаходити для мрії стерті іскри Й звільнитись від набридлого дурману.
2020-10-29 13:51:19
0
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2002
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10184