Вимикай і більш нічого не чекай
Олена Скурська
Вимикай і більш нічого не чекай, Спустись з гори рожевих обіцянок. Не йди – лети і ніч не пробачай, Не злизуй краплі із спустошених бляшанок. Не вір у те, що зійде знову завтра сонце, Не намагайся перезняти вільний кадр. Чомусь простіше довіряти незнайомцю, Коли довкола недороблений театр. Це ж так не складно жити, складно вміти Не спокушатись на приховану оману, Знаходити для мрії стерті іскри Й звільнитись від набридлого дурману.
2020-10-29 13:51:19
0
0
Інші вірші поета
Відкривай парасольку, бо летять голуби́ Серед рядків закінчились чорнила Тим, хто зараз палає у пеклі Останніми стихнуть пісні
Інші поети
Runke Túr
@Runketur
Ann Gut
@ann_gut
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
84
0
3943
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9419