Вимикай і більш нічого не чекай
Олена Скурська
Вимикай і більш нічого не чекай, Спустись з гори рожевих обіцянок. Не йди – лети і ніч не пробачай, Не злизуй краплі із спустошених бляшанок. Не вір у те, що зійде знову завтра сонце, Не намагайся перезняти вільний кадр. Чомусь простіше довіряти незнайомцю, Коли довкола недороблений театр. Це ж так не складно жити, складно вміти Не спокушатись на приховану оману, Знаходити для мрії стерті іскри Й звільнитись від набридлого дурману.
2020-10-29 13:51:19
0
0
Інші вірші поета
Як знайти свою точку щастя Тим, хто зараз палає у пеклі Серед рядків закінчились чорнила Відкривай парасольку, бо летять голуби́
Інші поети
breathings
@breathings
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2490
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4613