Вимикай і більш нічого не чекай
Олена Скурська
Вимикай і більш нічого не чекай, Спустись з гори рожевих обіцянок. Не йди – лети і ніч не пробачай, Не злизуй краплі із спустошених бляшанок. Не вір у те, що зійде знову завтра сонце, Не намагайся перезняти вільний кадр. Чомусь простіше довіряти незнайомцю, Коли довкола недороблений театр. Це ж так не складно жити, складно вміти Не спокушатись на приховану оману, Знаходити для мрії стерті іскри Й звільнитись від набридлого дурману.
2020-10-29 13:51:19
0
0
Інші вірші поета
Відкривай парасольку, бо летять голуби́ Він мене роздирав на шматки Серед рядків закінчились чорнила Як знайти свою точку щастя
Інші поети
Corry T'Erickson
@Corry_T_Erickson
lonelykid
@lonelykid
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9112
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2727