Солдати
Оленка Супрунюк
Кожен солдат і ротний, Буде тепер героєм. Бо поки мені сцикОтно, Вони тримають там зброю. Поки я тут ще важусь, Міряю ''нащо'' й ''мушу'' Хтось вже давно як кажуть... Тіло поклав і душу Трачу свої бумажки, Тихо падаю в ступор Поки мені тут важко Хтось там збирає трупи. Поки я тут в ютубі, Поки я тут а тік-тоці, Поки я тут живу бл*ти Там вмирають хлопці!
2020-09-08 06:05:11
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Nadine Tikhonovitch
Вони вмирають, але будуть завжди живими в наших серцях і нашій пам'яті!..
Відповісти
2020-09-08 08:16:36
Подобається
Інші вірші поета
Пролетіло все без антрактів Бузок
Інші поети
Maggy W.
@maggy
BON BON
@bon_bon_c0xu
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1715
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3162