Слова
Олена Орелецька
Слова не йдуть, ховаються Сльози не льються, затоплють. Кричати не можеться, хочеться Не впасти б самій у пропасть. Дні ніби в кадрі, міняються, Ночі важкі ніби вічність Хвороба смертельна відчай Ніяк не лікується. Чиєсь життя, не твоє Реальність постійно вертається Новою порцією болі, А вже не можеться, не хочеться. Від кого душа ховається? До кого вона вертається? Осудять з новою жорстокістю За кожну твою дію. 13.09.2017
2018-05-29 12:44:40
2
0
Інші вірші поета
Ти просто підніми свої очі А я не вмію І все іде, і все минає А я жива
Інші поети
Avrora171717
@Avrora171717
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1644
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1844