Невідомість
Куди іти... хтось дасть дорогу? Хтось вкаже той найкращий шлях, Яким я зможу без докору Іти із радістю в очах Чому іду, але шляху не бачу? Він ніби є, але ж такий крихкий Іду і сподіваюсь на удачу, Бо шлях примарний, не чіткий Один лиш крок - і все, безодня Я там же ж, звідки й починав Вона нестерпна і холодна Сюди б ніколи не вертав Дайте підказку, мапу, напрям Вкажіть якийсь орієнтир Чи розкладіть хоча б на картах, Куди я маю все ж дійти...
2025-03-29 08:08:37
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5189
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2755