Невідомість
Куди іти... хтось дасть дорогу? Хтось вкаже той найкращий шлях, Яким я зможу без докору Іти із радістю в очах Чому іду, але шляху не бачу? Він ніби є, але ж такий крихкий Іду і сподіваюсь на удачу, Бо шлях примарний, не чіткий Один лиш крок - і все, безодня Я там же ж, звідки й починав Вона нестерпна і холодна Сюди б ніколи не вертав Дайте підказку, мапу, напрям Вкажіть якийсь орієнтир Чи розкладіть хоча б на картах, Куди я маю все ж дійти...
2025-03-29 08:08:37
1
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1658
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4787