Забути...
Чому минуле завжди поруч? Воно десь завжди в голові, Стискає серце, наче обруч, Й не покидає уві сні Воно постійно йде з тобою, Й не зміниш ти ніщо й ніяк Ти з ним, як дерево з корою, Ти з ним, як завжди, на ножах Проте так хочеться забути... Забути все, що бу́ло на вустах, Ах як же хочеться не чути Тих спогадів, що лиш приносять страх Приносять страх, і біль, і смуток Несуть усе, що було на плеча́х Та вже, на жаль, нічого не забути Усе застрягло в замкнених очах...
2024-02-12 20:19:46
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Красиво та життєво. Я б сказала, минуле немов тінь, від нього не втечеш.
Відповісти
2024-02-17 18:12:51
1
Памс
Спасибі, мені приємно☺️💛
Відповісти
2024-02-17 18:42:12
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2002
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5674