Забути...
Памс
Чому минуле завжди поруч? Воно десь завжди в голові, Стискає серце, наче обруч, Й не покидає уві сні Воно постійно йде з тобою, Й не зміниш ти ніщо й ніяк Ти з ним, як дерево з корою, Ти з ним, як завжди, на ножах Проте так хочеться забути... Забути все, що бу́ло на вустах, Ах як же хочеться не чути Тих спогадів, що лиш приносять страх Приносять страх, і біль, і смуток Несуть усе, що було на плеча́х Та вже, на жаль, нічого не забути Усе застрягло в замкнених очах...
12.02.2024
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Красиво та життєво. Я б сказала, минуле немов тінь, від нього не втечеш.
Відповісти
17.02.2024, 18:12
1
Памс
Спасибі, мені приємно☺️💛
Відповісти
17.02.2024, 18:42
Подобається
Інші вірші поета
Хоча б у сні... Голоси природи Мовчання Невідомість
Інші поети
Adian Rahaman
@Adian_Rahaman
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1848
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4798