Голоси природи
Почуй ці голоси природи, Які шепочуть про усе Про ці дерева і про води, І ,взагалі, про все живе. Почуй ці співи соловейка, Які розбудять тебе зранку Наче потужна батарейка, Співати буде до світанку. Відчуй цей вітер прохолодний, Який пове́рне тобі сили І байдуже, що ти голодний Не треба їжі: цим вже ситий. Як хочеться втекти сюди І вічно всім цим милуватись Не бачити людей юрби, Із соловейком лиш сміятись. Але я мушу повертатись До свого кам'яного дому Й не треба, друзі, сумніватись, Що повернусь сюди я знову.
2020-05-12 22:00:20
6
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1534
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1702