Mal du pays
La pluie coule sur mon visage Je ne crois pas que ce soit de la pluie Ce sont mes larmes Amères Je suis parti loin de mon pays De ma patrie, de mes amis J'ai abandonné ma famille Pour ici Cette contrée m'est étrangère Le climat me désespère Je me me languis du desert Du sable chaud Je me sens dépérir À petit feu Doucement Progressivement Comme un amant loin de sa bien aimée Loin de son visage, De son odeur D'elle. oOo J'espère que vous avez aimé ! C'est l'histoire de mon meilleur ami, qui est un immigré. |PAC|
2020-11-06 10:05:44
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
PBongPal PAC
Merci ! Oui c'est le but !
Відповісти
2020-11-08 11:34:25
1
PBongPal PAC
@Nadine Tikhonovitch Merci beaucoup ❤️
Відповісти
2020-11-08 11:34:36
1
PBongPal PAC
@ Mémé Paradoxx j'avais pas vu ton message ! Je corige
Відповісти
2020-11-18 22:33:08
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5335
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5208