Mal du pays
La pluie coule sur mon visage Je ne crois pas que ce soit de la pluie Ce sont mes larmes Amères Je suis parti loin de mon pays De ma patrie, de mes amis J'ai abandonné ma famille Pour ici Cette contrée m'est étrangère Le climat me désespère Je me me languis du desert Du sable chaud Je me sens dépérir À petit feu Doucement Progressivement Comme un amant loin de sa bien aimée Loin de son visage, De son odeur D'elle. oOo J'espère que vous avez aimé ! C'est l'histoire de mon meilleur ami, qui est un immigré. |PAC|
2020-11-06 10:05:44
8
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
PBongPal PAC
Merci ! Oui c'est le but !
Відповісти
2020-11-08 11:34:25
1
PBongPal PAC
@Nadine Tikhonovitch Merci beaucoup ❤️
Відповісти
2020-11-08 11:34:36
1
PBongPal PAC
@ Mémé Paradoxx j'avais pas vu ton message ! Je corige
Відповісти
2020-11-18 22:33:08
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1537
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1375