Маніфест вже не курця

Vlad Hazda

Так, я вкотре кинув курити. Мені було дурно й противно від себе. Тож просто перестав. Без "останньої". Без оголошень для всіх заради потреби самоствердитись. Я втомився шукати виправдання цьому злу всередині себе. Бо коли йдеш на компроміс невеликий, скоро в більшому виникає потреба. Чесно, я нічого не маю проти курців. Я навіть не впевнений, що цигарки настільки шкідливі, як їх змальовують. Для мене це було особисте. Просто гризло та й все. Гризло 4 роки, а для чого? Не знаю. Просто подобалось, заспокоювало, виглядало естетично. Хоч і прагнув покинути часом ледь не істерично. Досі тягне, але цього разу легше. Не доводиться шукати відмовки, усі ці "по-друге" й "по-перше" Для мене це про зло всередині і в світі в цілому. Будувати світи починаючи зі шкідливої звички — утопічно й не кльово.

2020-08-31 02:13:14

4

0

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4678

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5562