Маніфест вже не курця
Так, я вкотре кинув курити. Мені було дурно й противно від себе. Тож просто перестав. Без "останньої". Без оголошень для всіх заради потреби самоствердитись. Я втомився шукати виправдання цьому злу всередині себе. Бо коли йдеш на компроміс невеликий, скоро в більшому виникає потреба. Чесно, я нічого не маю проти курців. Я навіть не впевнений, що цигарки настільки шкідливі, як їх змальовують. Для мене це було особисте. Просто гризло та й все. Гризло 4 роки, а для чого? Не знаю. Просто подобалось, заспокоювало, виглядало естетично. Хоч і прагнув покинути часом ледь не істерично. Досі тягне, але цього разу легше. Не доводиться шукати відмовки, усі ці "по-друге" й "по-перше" Для мене це про зло всередині і в світі в цілому. Будувати світи починаючи зі шкідливої звички — утопічно й не кльово.
2020-08-31 02:13:14
4
0
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4300
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3180