Заживу я колись в Бельгії
Заживу я колись в Бельгії, Дихаючи спокоєм й зорями, Стану повністю вільним, Забуду що таке "соромно". Між будинків тихо гуляючи, Знайду свою музу з кавою. Вірші відверті читаючи, Милуватимусь садовою павою. Речі чарівні тут кояться Відчуваєш старість в молодості, А в старості юним чуєшся, Найкращим минулим смакуючи. Повернусь я сюди, точно знаю це, Вдихну молодість з кавою й спогадами! Заживу тоді тихо в Бельгії, Насолоджуючись дивним спокоєм.
2020-02-09 22:59:45
4
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1605
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1951