Заживу я колись в Бельгії
Vlad Hazda
Заживу я колись в Бельгії, Дихаючи спокоєм й зорями, Стану повністю вільним, Забуду що таке "соромно". Між будинків тихо гуляючи, Знайду свою музу з кавою. Вірші відверті читаючи, Милуватимусь садовою павою. Речі чарівні тут кояться Відчуваєш старість в молодості, А в старості юним чуєшся, Найкращим минулим смакуючи. Повернусь я сюди, точно знаю це, Вдихну молодість з кавою й спогадами! Заживу тоді тихо в Бельгії, Насолоджуючись дивним спокоєм.
2020-02-09 22:59:45
4
0
Інші вірші поета
Занадто Падіння Послання собі. Просто без слів, занадто прекрасно
Інші поети
Clarissa Fairchild
@clarissa_fray
Arif Babatinca
@arif_babatinca
泽明 王
@WangZeMing_Z85
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8257
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1389