Заживу я колись в Бельгії
Заживу я колись в Бельгії, Дихаючи спокоєм й зорями, Стану повністю вільним, Забуду що таке "соромно". Між будинків тихо гуляючи, Знайду свою музу з кавою. Вірші відверті читаючи, Милуватимусь садовою павою. Речі чарівні тут кояться Відчуваєш старість в молодості, А в старості юним чуєшся, Найкращим минулим смакуючи. Повернусь я сюди, точно знаю це, Вдихну молодість з кавою й спогадами! Заживу тоді тихо в Бельгії, Насолоджуючись дивним спокоєм.
2020-02-09 22:59:45
4
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
8
1232
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1099