Повернення в реальнісь
Воно буває абсолютно різне,
Прокникнення туди, туди назад,
Де небо лагідне, водночас воно грізне,
Для когось рай воно, для когось грізний яд.
Повернення, воно таке казкове,
Та з казки лиш погане, як та підла рись,
Закине в дикий вир тебе раптове,
Раптове, те, що ще колись, несло тебе у дивну вись.
Тепер ти тут. І вороття немає.
Лиш спогади ясні так швидко промигають,
Та іноді старе відлуння пролунає,
Тих дивних голосів, що все минають.
Коли оговтаєшся врешті, встанеш знов на ноги,
Повернуться звичні думки, близькі й такі знайомі...
Ті клопоти, немов старого овна роги,
Броню проб'ють. Тепер ти тут, в буденності безодні.
Та раптом, коли ти уже забув давно.
Про те, що ти колись літав, вдихав п'янку примарність.
Згадає мозок дружнє істини чоло:
Ілюзії немає більше за реальність.
2018-07-18 00:45:03
8
0