Мій ідеальний ранок
Ранок почався від ніжного доторку в шию,
У вчорашній війні ми з тобою зіграли в нічию,
Але може тоді ти підступно і виграла...
Моє серце і душу так легко зі спокою вирвала.
Не розплющивши очі, я знайшов теплі губи,
Тоді зникли для мене усі біди і люди,
Поцілунки гуляли по тілу: зверху й донизу,
Швидко і палко відповідали на найтонші капризи.
Вино і кохання змішались в нас і повсюди,
За момент сплелися дві тіні-приблуди.
Я - дурень, безнадійно закоханий в тебе.
Хоч і знаю, що не скоро зустріну, проте не
Втрачаю надії, і пишу вірші про кохання банальні,
Усі інші теми тепер неактуальні.
2019-03-08 05:34:20
5
0