Просто так, вірш
Літо з усім гуде в унісон.
Сон.
Сон, що снує, як великий пітон.
З літом та всім в унісон.
Плаче розпачливо флейта.
Всі, так ніби начитались Фрейда.
Зашкалює градус Фаренгейта,
А ти повернувся з свідомості рейда.
Фактично не треба нічого.
Хтось знову повірив у бога...
У когось не бог, а дорога.
Хтось знову сурмить в битви рога...
Мені ж бо, не треба нічого,
Ні рога гучно, ні бога,
Закінчиться, врешті-решт десь дорога.
Залишиться тільки утома.
2018-07-18 20:05:04
6
0