Просто так, вірш
Vlad Hazda
Літо з усім гуде в унісон. Сон. Сон, що снує, як великий пітон. З літом та всім в унісон. Плаче розпачливо флейта. Всі, так ніби начитались Фрейда. Зашкалює градус Фаренгейта, А ти повернувся з свідомості рейда. Фактично не треба нічого. Хтось знову повірив у бога... У когось не бог, а дорога. Хтось знову сурмить в битви рога... Мені ж бо, не треба нічого, Ні рога гучно, ні бога, Закінчиться, врешті-решт десь дорога. Залишиться тільки утома.
2018-07-18 20:05:04
6
0
Інші вірші поета
Ніч - час віршів Динаміка Мій ідеальний ранок Повернення в реальнісь
Інші поети
Vorozhka
@Vorozhka
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4848
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1881