Просто так, вірш
Vlad Hazda
Літо з усім гуде в унісон. Сон. Сон, що снує, як великий пітон. З літом та всім в унісон. Плаче розпачливо флейта. Всі, так ніби начитались Фрейда. Зашкалює градус Фаренгейта, А ти повернувся з свідомості рейда. Фактично не треба нічого. Хтось знову повірив у бога... У когось не бог, а дорога. Хтось знову сурмить в битви рога... Мені ж бо, не треба нічого, Ні рога гучно, ні бога, Закінчиться, врешті-решт десь дорога. Залишиться тільки утома.
2018-07-18 20:05:04
6
0
Інші вірші поета
Феномен QTV Unknown Майже ранок Ніч - час віршів
Інші поети
Eiffel
@Miss_Eiffel
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
2113
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2666