Просто так, вірш
Літо з усім гуде в унісон. Сон. Сон, що снує, як великий пітон. З літом та всім в унісон. Плаче розпачливо флейта. Всі, так ніби начитались Фрейда. Зашкалює градус Фаренгейта, А ти повернувся з свідомості рейда. Фактично не треба нічого. Хтось знову повірив у бога... У когось не бог, а дорога. Хтось знову сурмить в битви рога... Мені ж бо, не треба нічого, Ні рога гучно, ні бога, Закінчиться, врешті-решт десь дорога. Залишиться тільки утома.
2018-07-18 20:05:04
6
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1996
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2434