Вечір самотності
Vlad Hazda
Вечір самотності. Дивний в емоціях, скупий у подіях — Вечір самотності. Пусто всередині, пусто навколо — Вечір самотності. У вухах навушники, просто, без музики — Вечір самотності. Серце схвильоване кров жене в голову — Вечір самотності. Мережа втомлює, нічого нового — Вечір самотності. Майже все зроблено, трохи відкладено — Вечір самотності. Вірші читаються, нові в процесі вже — Вечір самотності. Мрії руйнуються з смаком фрустрації — Вечір самотності. Довіра довірою, згадати би що це є — Вечір самотності. Сон дійсно лікує, чи це лише казочка — Вечір самотності. Повіки стулились, пустився у вакуум — Розтав в невагомості.
2019-11-28 23:53:02
6
0
Інші вірші поета
Про втрату смаку і дивні стосунки Тиждень за тижднем Повернення в реальнісь Феномен QTV
Інші поети
Raven_Hair
@Raven_Hair
moon
@martina_calihua99
MaggieB
@MaggieB
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11446
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4899