Про кохання не кохаючи
Чого не втрачає людина коли не кохає. Майже нічого, а може й багато. І варто лиш раз у житі розпочати. Кохати. Аби зрозуміти. Людина насправді ніколи ніц не втрачає. А лиш здобуває. Щоб просто радіти. А може брехня те кохання, воно як вино. Ковтнув. Сп'янів. На ранок пройшло. Забув, переглянув стареньке кіно і знову вино.... І знову думки ці пусті про кохання. А потім, знову відклавши думки десь далеко у ящик. Піду. А може знайду дурне те кохання. Те саме, через яке ми ніц не втрачаєм. Бо лиш здобуваєм. Щоб вкотре зрадіти. Писати про красу кохання не кохаючи. Дожились. Таке те мистецтво.
2018-05-21 19:02:07
9
0
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1516
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1784