Про кохання не кохаючи
Vlad Hazda
Чого не втрачає людина коли не кохає. Майже нічого, а може й багато. І варто лиш раз у житі розпочати. Кохати. Аби зрозуміти. Людина насправді ніколи ніц не втрачає. А лиш здобуває. Щоб просто радіти. А може брехня те кохання, воно як вино. Ковтнув. Сп'янів. На ранок пройшло. Забув, переглянув стареньке кіно і знову вино.... І знову думки ці пусті про кохання. А потім, знову відклавши думки десь далеко у ящик. Піду. А може знайду дурне те кохання. Те саме, через яке ми ніц не втрачаєм. Бо лиш здобуваєм. Щоб вкотре зрадіти. Писати про красу кохання не кохаючи. Дожились. Таке те мистецтво.
2018-05-21 19:02:07
9
0
Інші вірші поета
Феномен QTV Елегантність Тиждень за тижднем Молитва за спасіння від плацкарту
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
oo_WoW_oo
@oo_WoW_oo
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
5
1617
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
37
4
4304