Птахи
Анастасія Возіян
Летять, у небі миготять, Птахи ключем несуться. Пір'їнами своїми мерехтять І хочеться до неба дотягнуться. Різноманітні - білі, чорні. Є навіть ті, що в небо не піднімуться ніколи. Вони такі красиві й прекрасні, Але не розуміють нашої людської мови. І кожен раз, коли вони злітають, Пісок угору підіймають. Серце схвильовують своїм польотом. Турбуються про пташенят малих перед відльотом.
2018-01-03 21:14:03
4
0
Інші вірші поета
Все, що в тобі є... Запахи
Інші поети
Sophie
@DilaraAydin10
Alonar
@Alonar
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1378
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2523