Птахи
Анастасія Возіян
Летять, у небі миготять, Птахи ключем несуться. Пір'їнами своїми мерехтять І хочеться до неба дотягнуться. Різноманітні - білі, чорні. Є навіть ті, що в небо не піднімуться ніколи. Вони такі красиві й прекрасні, Але не розуміють нашої людської мови. І кожен раз, коли вони злітають, Пісок угору підіймають. Серце схвильовують своїм польотом. Турбуються про пташенят малих перед відльотом.
2018-01-03 21:14:03
4
0
Інші вірші поета
Все, що в тобі є... Запахи
Інші поети
Yaroslav
@voditel_sudby
Plzdrinkmypapaaa
@Plzdrinkmypapaaa
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1914
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1983