Запахи
Запахи... Всього лиш молекули, розкладені в пам'яті. Такі турбуючі, зім'яті, якісь є радості присвятою, Мари тих часів, коли дитиною босоніж біга в м'яті, Блища до всіх вогнями в оченятах. Там подив вітру, чистий, свіжий, Бува, що після зливи змиєш пил, що ріже Ранки від гарячого асфальту швидше, Ніж зеленка з пляшки, така хижа. Лягаючи під вишню, здалеку, крізь сон, Ти чуєш маму, зве пиріг з вікон. Із кручі коні йдуть за медальйоном, Що так дзвенить і пахне рідним домом. Крізь вікна в ванній зазираєш в небо, І піна виноградна тіло гріє терпко, Своє життя ти любиш недаремно, Бо у любові не стоїть потреба. 04.08.23 Первомайськ, Миколаївська обл.
2023-08-08 15:07:13
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3048
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2554