Запахи
Запахи... Всього лиш молекули, розкладені в пам'яті. Такі турбуючі, зім'яті, якісь є радості присвятою, Мари тих часів, коли дитиною босоніж біга в м'яті, Блища до всіх вогнями в оченятах. Там подив вітру, чистий, свіжий, Бува, що після зливи змиєш пил, що ріже Ранки від гарячого асфальту швидше, Ніж зеленка з пляшки, така хижа. Лягаючи під вишню, здалеку, крізь сон, Ти чуєш маму, зве пиріг з вікон. Із кручі коні йдуть за медальйоном, Що так дзвенить і пахне рідним домом. Крізь вікна в ванній зазираєш в небо, І піна виноградна тіло гріє терпко, Своє життя ти любиш недаремно, Бо у любові не стоїть потреба. 04.08.23 Первомайськ, Миколаївська обл.
2023-08-08 15:07:13
1
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
3315
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3310