Запахи
Запахи... Всього лиш молекули, розкладені в пам'яті. Такі турбуючі, зім'яті, якісь є радості присвятою, Мари тих часів, коли дитиною босоніж біга в м'яті, Блища до всіх вогнями в оченятах. Там подив вітру, чистий, свіжий, Бува, що після зливи змиєш пил, що ріже Ранки від гарячого асфальту швидше, Ніж зеленка з пляшки, така хижа. Лягаючи під вишню, здалеку, крізь сон, Ти чуєш маму, зве пиріг з вікон. Із кручі коні йдуть за медальйоном, Що так дзвенить і пахне рідним домом. Крізь вікна в ванній зазираєш в небо, І піна виноградна тіло гріє терпко, Своє життя ти любиш недаремно, Бо у любові не стоїть потреба. 04.08.23 Первомайськ, Миколаївська обл.
2023-08-08 15:07:13
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1844
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1356