Запахи
Запахи... Всього лиш молекули, розкладені в пам'яті. Такі турбуючі, зім'яті, якісь є радості присвятою, Мари тих часів, коли дитиною босоніж біга в м'яті, Блища до всіх вогнями в оченятах. Там подив вітру, чистий, свіжий, Бува, що після зливи змиєш пил, що ріже Ранки від гарячого асфальту швидше, Ніж зеленка з пляшки, така хижа. Лягаючи під вишню, здалеку, крізь сон, Ти чуєш маму, зве пиріг з вікон. Із кручі коні йдуть за медальйоном, Що так дзвенить і пахне рідним домом. Крізь вікна в ванній зазираєш в небо, І піна виноградна тіло гріє терпко, Своє життя ти любиш недаремно, Бо у любові не стоїть потреба. 04.08.23 Первомайськ, Миколаївська обл.
2023-08-08 15:07:13
1
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1581
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1719