Вірші
Запахи
Запахи...
Всього лиш молекули, розкладені в пам'яті.
Такі турбуючі, зім'яті, якісь є радості присвятою,
Мари тих часів, коли дитиною босоніж біга в м'яті,
Блища до всіх вогнями в оченятах.
Там подив вітру, чистий, свіжий,
Бува, що після зливи змиєш пил, що ріже
Ранки від гарячого асфальту швидше,
Ніж зеленка з пляшки, така хижа.
Лягаючи під вишню, здалеку, крізь сон,
Ти чуєш маму, зве пиріг з вікон.
Із кручі коні йдуть за медальйоном,
Що так дзвенить і пахне рідним домом.
Крізь вікна в ванній зазираєш в небо,
І піна виноградна тіло гріє терпко,
Своє життя ти любиш недаремно,
Бо у любові не стоїть потреба.
04.08.23
Первомайськ, Миколаївська обл.
1
0
180
Все, що в тобі є...
Все,що в тобі є
Я візьму собі.
Хай любов живе,
Спогади прості.
Покладу голівоньку
Тобі на плече,
Наскладаю римоньки
В них душа тече.
Буду я дивитися,
Карбувати в пам'яті.
Із очей напитися
Пристрасті й могуті.
Ті вогні осліплюють,
Як міста вогні,
Всі жалі випалюють
Очі ті ясні.
Оглянутись навколо
Немає коли сил,
Не знайду я кращого
Аніж очей штиль.
Гарячі й спокійні,
Знають місце й час.
Вірші меланхолійні
Так гойдають нас.
Люблюся-голублюся,
Ти - моя колиска.
Про ніч не турбуюся,
Вона мине швидко.
Промайне зорею,
Вітром тим дихне,
Що гуляє кручею
І траву пряде.
Там зелене море,
Там найкраща мить,
Там не чутно горя,
Ми, любов й блакить.
Там знаходжу скарб я
Золотого спокою,
Миру та кохання,
Вічності з тобою.
Хоч не знаю певно
Ідеали щастя,
Живу не даремно –
Відродилась Настя.
Скільки намагалася
Привернути його,
Скільки я блукалася
Не знайшла нікого.
Не шукати парубка
Собі до вподоби.
Крутиться та думка.
Нащо зайві спроби?
Чи буде ласкавий
Той он чорноокий,
Що гуляє п'яним
З іншою під боком.
Що то за удача,
Як вдався він вродою.
Її він втрачає,
Змиється водою.
Ой ти, мій Іванку,
Коли я проснуся,
Як в червонім світанку,
Я в тобі гублюся.
Наречена стала,
Життя не змінилось.
Наче нам нащо то
Весілля згодилось?
Чи люблю я більше
Ніж в оцю годину?
Відчуваю ліпше
У святу хвилину?
Ні, бо це не свято
Про фізичні зміни,
А про вірність тата
У лихі години.
Уявляєш? Будеш
Ти колись гойдати,
Синочку покажеш
Як на флейті грати.
А поки самотні ми
У цілому світі,
Ти гойдай-колиш мене
Під вишневим цвітом.
ПЕРЕВОД
Всё, что есть в тебе, я возьму себе.
Пусть живёт любовь и простые воспоминания.
Положу голову тебе на плечо,
Наскладываю рифм, в них душа течет.
Буду я смотреть, запечатлевать.
Из глаз напиться страсти и могущества.
Те огни ослепляют, как огни города,
Вижигают всю жалость ясные глаза.
Когда нет сил оглянуться вокруг,
Нет ничего лучше штиля в твоих глазах.
Горячие и спокойные, знают место и время.
Меланхоличные стихи так качают нас.
Прижимаюсь и обнимаю. Ты - моя люлька.
Про ночь не переживаю, она пройдет быстро.
Пролетит звездой, дыхнет тем ветром,
Который гуляет в круче и траву прядёт.
Там зелёное море, там лучший миг,
Там не слышно горя, там мы, любовь и голубое небо.
Там я нахожу сокровище золотого покоя,
Мира и любви, вечности с тобой.
Хоть не знаю наверняка идеалы счастья,
Живу не зря, возродилась Настя.
Сколько пыталась привлечь его,
Сколько я бродила, не нашла никого.
Не искать молодого человека по своим критериям.
Крутится мысль "зачем лишние попытки?"
Будет ли нежным тот темноокий,
Который гуляет пьяным с другой за руку.
Что за удача, если он красивый?
Он красоту теряет, она смоется водой.
Ой ты мой, Иванко,, когда я проснусь,
Как в красном рассвете, я в тебе теряюсь.
Невестой я стала, жизнь не изменилась.
Как будто зачем нам та свадьба была.
Люблю ли я больше, чем в этот час?
Чувствую ли лучше в святую минуту?
Нет, потому что это праздник не про физические изменения,
А про верность папы в тяжкие часы.
Представляешь? Будешь ты когда-то качать,
Сыночку покажешь, как играть на флейте.
А пока мы одинокие в целом мире,
Ты качай-качай меня под вишнёвым цветением.
4
0
437
Птахи
Летять, у небі миготять,
Птахи ключем несуться.
Пір'їнами своїми мерехтять
І хочеться до неба дотягнуться.
Різноманітні - білі, чорні.
Є навіть ті, що в небо не піднімуться ніколи.
Вони такі красиві й прекрасні,
Але не розуміють нашої людської мови.
І кожен раз, коли вони злітають,
Пісок угору підіймають.
Серце схвильовують своїм польотом.
Турбуються про пташенят малих перед відльотом.
4
0
648
