Дев'ятнадцятий жовтень
Осіннє листя відлітало від дерев
Симфонією грало поміж вітру
Серед сезонних дощових перерв
Малювало золотаву палітру
І все кружляє, падає на огорожі
Невагомо парИть, немов на орбіті
Поки вулицями спішать перехожі
Кавою попередньо зігріті
З-за хмар видніється холодне сонце
Останні квіти незабаром відцвітуть
Тротуарами вітаються незнайомці
Прощаючись, далі квапливо ідуть
Жовтневі звуки, кольори, пейзажі
Нагадують минулорічну втому
Де ми з тобою - випадкові персонажі
Познайомлені пару місяців тОму
Та осінь і хмари не дають тебе забути
Чекають миті, щоб раптово нагадати
Якщо колись ти не захочеш нікого чути
Подзвони - я обіцяю мовчати
2021-10-31 23:19:10
3
0