Дев'ятнадцятий жовтень
Осіннє листя відлітало від дерев Симфонією грало поміж вітру Серед сезонних дощових перерв Малювало золотаву палітру І все кружляє, падає на огорожі Невагомо парИть, немов на орбіті Поки вулицями спішать перехожі Кавою попередньо зігріті З-за хмар видніється холодне сонце Останні квіти незабаром відцвітуть Тротуарами вітаються незнайомці Прощаючись, далі квапливо ідуть Жовтневі звуки, кольори, пейзажі Нагадують минулорічну втому Де ми з тобою - випадкові персонажі Познайомлені пару місяців тОму Та осінь і хмари  не дають тебе забути Чекають миті, щоб раптово нагадати Якщо колись ти не захочеш нікого чути Подзвони - я обіцяю мовчати
2021-10-31 23:19:10
3
0
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1367
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3562