Дев'ятнадцятий жовтень

Alina Vykhrystyuk

Осіннє листя відлітало від дерев Симфонією грало поміж вітру Серед сезонних дощових перерв Малювало золотаву палітру І все кружляє, падає на огорожі Невагомо парИть, немов на орбіті Поки вулицями спішать перехожі Кавою попередньо зігріті З-за хмар видніється холодне сонце Останні квіти незабаром відцвітуть Тротуарами вітаються незнайомці Прощаючись, далі квапливо ідуть Жовтневі звуки, кольори, пейзажі Нагадують минулорічну втому Де ми з тобою - випадкові персонажі Познайомлені пару місяців тОму Та осінь і хмари не дають тебе забути Чекають миті, щоб раптово нагадати Якщо колись ти не захочеш нікого чути Подзвони - я обіцяю мовчати

2021-10-31 23:19:10

Інші вірші поета

Si vis amori ama? Я хочу запалювати Він Про актуальне

Інші поети

Zeen

@Blue_Bliss

Molaa Nori

@Molaa

Kavya R Smiley

@Kavya_

Схожі вірші

Всі

Крапка

Ай

Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.

4173

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6565