не про кістки
дванадцять пар кісток, вони напевно захищають? мали б нутрощі тримать в безпеці, щоб не нашкодило їм там. то чого ж, там щось так тихо ниє? чи може, то болить моя душа? чи може вже не тихо ниє, а рветься, поступово тіло залиша. дванадцять пар кісток, що мали б захищать, зламались разом з той струною, тендітною, тонкою.. і реставрації тепер не підлягає. буває, немов вітер, тихо ниє, бува кричить, коли накриє. а потім знову замовчить, чекає реставрації, якої їй не бачить.
2023-02-16 20:45:29
3
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6584
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3167