не про кістки

Межовий

дванадцять пар кісток, вони напевно захищають? мали б нутрощі тримать в безпеці, щоб не нашкодило їм там. то чого ж, там щось так тихо ниє? чи може, то болить моя душа? чи може вже не тихо ниє, а рветься, поступово тіло залиша. дванадцять пар кісток, що мали б захищать, зламались разом з той струною, тендітною, тонкою.. і реставрації тепер не підлягає. буває, немов вітер, тихо ниє, бува кричить, коли накриє. а потім знову замовчить, чекає реставрації, якої їй не бачить.

2023-02-16 20:45:29

3

0

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2062

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

14

6491