Toi tu passais ton temps à gueuler

lys

Toi tu passais ton temps à Je passais le mien a me cacher Car j'avais peur Mais je savais que c'était toi l'erreur gueuler Toi, quand enfin je devais t'affronter Je me mettais à pleurer Car j'avais mal Tu savais trouver mes failles Je retournais dans mon repaire Là où revenais ma mère Qui ne savait trouver La solution de nos failles cachées Papa le lui dit pas Mamie répète tout Tais-toi, mon enfant TAIS-TOI Ça ne va pas du tout... Personne ne dois savoir tout ça. Quand il recommencera la boucle éternelle Il me verra toute petite frêle Mais je gueulerai Tout le mal qu'on me fait Des cris de révolte ! de haine ! Et d'amour aussi Car il a des peines Et jamais il ne les dit Car lui aussi va mal Son avenir est sale Que puis-je faire ? Ne plus me taire. Je gueulerai, alors. *** Cocodignou, 13 juin 2021

2021-06-13 17:27:03

8

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

HIRONDELLE .

Je suis pas sur, mais c'est bizarre, ça fait : Toi tu passais ton temps à Je passais le mien a me cacher Car j'avais peur Mais je savais que c'était toi l'erreur gueuler Tu ne voulais pas plutôt écrire: Toi tu passais ton temps à gueuler Je passais le mien a me cacher Car j'avais peur Mais je savais que c'était toi l'erreur Sinon, c'est magnifique, comme d'habitude ♥

Відповісти

2021-06-13 18:52:57

1

lys

@HIRONDELLE . Si si c'est une erreur de frappe ! En tout cas merci

Відповісти

2021-06-13 18:57:35

1

HIRONDELLE .

Les erreurs de frappe… on en fait tous XD. De rien 😇

Відповісти

2021-06-14 06:04:57

1

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12565

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2426