НЕ ПОКИДАЙ
Я бо березі біжу і шукаю море Щоб поглинуло усе - і страх, і горе Навкруги ані зорі, не дує вітер Хвилі наче завмерлИ сонце не світить Не покидай мене Я не розхрещена І хоч не вірую Все ж знаю як жити в мирі Не покидай мене Кричала я ввісні Може й увірую Хоча б на мить А прокинулась і все - знову добре, - вдома Поруч тихо син сопе, не турбує втома Тільки сон не відпуска, під ногами хвилі Хоч де море, а де я - поміж нами милі. Я гадала що світи наші так далеко, Що реальність і думки- вірити не легко Поєднались в світ один: як земля І море. Я жила лише в однім та впливають двоє.
2026-01-03 21:00:06
1
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13434
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
3106