НЕ ПОКИДАЙ
Я бо березі біжу і шукаю море Щоб поглинуло усе - і страх, і горе Навкруги ані зорі, не дує вітер Хвилі наче завмерлИ сонце не світить Не покидай мене Я не розхрещена І хоч не вірую Все ж знаю як жити в мирі Не покидай мене Кричала я ввісні Може й увірую Хоча б на мить А прокинулась і все - знову добре, - вдома Поруч тихо син сопе, не турбує втома Тільки сон не відпуска, під ногами хвилі Хоч де море, а де я - поміж нами милі. Я гадала що світи наші так далеко, Що реальність і думки- вірити не легко Поєднались в світ один: як земля І море. Я жила лише в однім та впливають двоє.
2026-01-03 21:00:06
1
0
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5232
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2682