MY UNKNOWN DESIRE
POET UNKNOWN
The time between dusk and dawn, The time between night and morn, I travel beyond places. Everywhere I see some shades, Of colourful life that eventually fades, I try to find the broken pieces. Somewhere there is an empty shell, That has many untold stories to tell, I try to get away from this darkness. Something sets me on fire, Giving me a electric shock without wire, I never get to know about my unknown desire. --------POET UNKNOWN
2020-04-26 15:45:41
17
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
POET UNKNOWN
@Black Hole huh what the hell are you speaking bro😂😂
Відповісти
2020-04-26 16:33:59
3
POET UNKNOWN
@Black Hole well this is lol😂🤣
Відповісти
2020-04-26 16:35:46
3
POET UNKNOWN
thanks 😊
Відповісти
2020-04-30 12:29:59
1
Інші вірші поета
MY LOVE Graphic#2 SHE IS WOMEN GRAPHIC#1
Інші поети
Oluwatosin Thomas
@Fearless_Lines
Sneha Das
@curiousdreamer
Схожі вірші
Всі
"Hannah"
Jojo Harl
Why would you bully? Was that okay? Nobody helped me, Get out of the way. And i didn't cry. And i didn't lie. I just looked at you. With a fake smile. You could love me. You really could. But you didn't. You left me alone. And then i cried. And then i lied. I left my world, Without any love. Someone will need you. Someone will shout. Listen to the scream. Help the people live. ♡ Inspired by "13 reasons why" Netflix series.
68
6
16728
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5530