The darkness of beautiful night
Into the flames rising out of a setting sun, I draw in a deep breath before i run All evergreen tree's joy had gone It seems as if they moan Bird food findings are done Satisfactory sweet chirpings were gone Cute little bird's face were full of tension They rush their house as if that is danger prone Beautiful orange sky that shone Eventually turned into a dark stone All the grasses have turned off their transpiration It was time for the nature to cool down Dark dead silence was torn By sweet little insects song The sky never so beautifully shone With twinkling pearls and smiling moon Song of happiness once again was on The dried path by the tiny fireflies was shown It didn't seem that in the dark night I was all alone The dreadful graves didn't groan Everything was too beautiful to make me think that the world was another one Ant's hardworking mode was still on The light of little fireflies on pine trees was such a satisfaction The beauty of dark night was so beautiful that no one can mention. --------POET UNKNOWN Russian:В пламя, поднимающееся из заходящего солнца, Я глубоко вздыхаю, прежде чем бежать Радость всех вечнозеленых деревьев ушла Кажется, будто они стонут Выводы корма для птиц сделаны Удовлетворительные сладкие щебетания пропали Лицо милой птички было полно напряжения Они бросаются в свой дом, как будто это опасно Красивое оранжевое небо, которое сияло В конце концов превратился в темный камень Все травы отключили их испарение Настало время для природы остыть Темная мертвая тишина порвалась Песней сладких насекомых Небо никогда не светило так красиво С мерцающим жемчугом и улыбающейся луной Песня счастья снова была на Высушенный путь крошечными светлячками был показан Казалось, что темной ночью я не был одинок Ужасные могилы не стонали Все было слишком красиво, чтобы заставить меня думать, что мир был другим Трудолюбивый режим муравья все еще был включен Свет маленьких светлячков на соснах был таким удовольствием Красота темной ночи была так прекрасна, что никто не может не упомянуть.                   -------- ПОЭТ НЕИЗВЕСТНЫЙ
2020-04-11 06:13:57
19
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
POET UNKNOWN
@STELLA RAYMOND thanks 😊😊
Відповісти
2020-04-21 08:47:01
2
Black Hole
It would be better if you post it as a second poem ig
Відповісти
2020-05-04 18:09:21
1
POET UNKNOWN
Відповісти
2020-05-05 02:34:35
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
50
13
1413
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1097