Дідусь

Pavlo

Коли всі намагались, проблеми сховати в темноту, Він дивився телевізор, бо не знаходив сну. Коли всі будували плани, слідкували за курсом валют, Він грав із внуком в шахи, водив його дивитись на салют. Коли всі креслили кордони, сірі стіни звели до небес, Він час від часу ходив на рибалку, а із ним його вірний пес. Коли всі дістають телефони, вимикають зовнішній світ, Він розгортає свіжу газету і між чорно-білим небом влаштовує політ.

2022-01-16 21:17:15

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

просто веселка

Непоганий вірш 🌟

Відповісти

2022-01-17 09:39:47

Анастасія Гордієнко

Я ось читала вірш, і щось він мені так нагадав мого дідуся. Навіює світлі спогади з дитинства.

Відповісти

2022-01-19 16:40:33

Pavlo

@Анастасія Гордієнко дякую)

Відповісти

2022-01-19 16:44:16

Подобається

Інші вірші поета

Ще не вмерла в світі доброта Страшно уявити, що немає Бога Я знаю коли посміхаєшся ти Невидима сторона

Інші поети

Eva Bush

@Eva_Bush_

Clarissa Fairchild

@clarissa_fray

Dilekata

@DiLeKata

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

13371

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

1531