Вакансія на будівництві
(18+)
Закінчив я фізмат з медаллю Не п'ю вина і не курю Не знаю я пощади й жалю І ігри палко не люблю Але весь час, коли учився Мій погляд падав на вікно І днем за днем я все дивився Як мужики ліплять гамно Я скромно нишком прислухався Коли з ліцею повертав Як будівельник матюкався І руки з жопи проклинав І ця фантастика, майстерність І млосні подихи машин Прекрасна магія й буденність На стройці зупинили плин Й застигли у ніжній подобі У тихім подисі весни В палких обіймах чудо-вроди І милім плюскоті води Тоді я вирішив для себе Що кібернетика фігня Мехмат і фізика не треба Лиш будівництвом марю я
2018-05-23 11:06:08
3
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2544
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4854