Це все лиш сон...

Тетяна Кохан

Це все лиш сон.... Важкий, марудний сон... Усі кайдани на руці Лише примарились мені. Це все лиш сон... Темний та сірий сон... І сонце, що вже одвіку так палає Мені надій чомусь не надає. Це все лиш сон... Бридкий, жахливий сон... Ви не повірите, як вже обридли Ці противні лестощі і злидні. Як вже обрило бути сірим І непомітним пилом в світі. Як вже обридли ці підлість, Заздрість і двуликість. Як вже обридло бути брудом В очах навколишній людей. Це все лиш сон... Важкий, марудний сон... Це все лиш сон... Та ні не сон! Ти вже і сам не помічаєш Хоч би реальності зерна. Так хочеться все вірити в добро Яке вже не існує і без сна Ти вже не знаєш чи ти спиш, Чи, збожеволівши, мовчиш Йдучи, реальністю зеркал, Кришталлю вкритих, того сна. Ти вже не знаєш чи живеш Чи в сні отому так й помреш.

2018-05-20 12:30:20

5

0

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

61

4

8532

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5000