Це все лиш сон...

Тетяна Кохан

Це все лиш сон.... Важкий, марудний сон... Усі кайдани на руці Лише примарились мені. Це все лиш сон... Темний та сірий сон... І сонце, що вже одвіку так палає Мені надій чомусь не надає. Це все лиш сон... Бридкий, жахливий сон... Ви не повірите, як вже обридли Ці противні лестощі і злидні. Як вже обрило бути сірим І непомітним пилом в світі. Як вже обридли ці підлість, Заздрість і двуликість. Як вже обридло бути брудом В очах навколишній людей. Це все лиш сон... Важкий, марудний сон... Це все лиш сон... Та ні не сон! Ти вже і сам не помічаєш Хоч би реальності зерна. Так хочеться все вірити в добро Яке вже не існує і без сна Ти вже не знаєш чи ти спиш, Чи, збожеволівши, мовчиш Йдучи, реальністю зеркал, Кришталлю вкритих, того сна. Ти вже не знаєш чи живеш Чи в сні отому так й помреш.

2018-05-20 12:30:20

5

0

Схожі вірші

Всі

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

2792

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

12371