Це все лиш сон...
Це все лиш сон....
Важкий, марудний сон...
Усі кайдани на руці
Лише примарились мені.
Це все лиш сон...
Темний та сірий сон...
І сонце, що вже одвіку так палає
Мені надій чомусь не надає.
Це все лиш сон...
Бридкий, жахливий сон...
Ви не повірите, як вже обридли
Ці противні лестощі і злидні.
Як вже обрило бути сірим
І непомітним пилом в світі.
Як вже обридли ці підлість,
Заздрість і двуликість.
Як вже обридло бути брудом
В очах навколишній людей.
Це все лиш сон...
Важкий, марудний сон...
Це все лиш сон...
Та ні не сон!
Ти вже і сам не помічаєш
Хоч би реальності зерна.
Так хочеться все вірити в добро
Яке вже не існує і без сна
Ти вже не знаєш чи ти спиш,
Чи, збожеволівши, мовчиш
Йдучи, реальністю зеркал,
Кришталлю вкритих, того сна.
Ти вже не знаєш чи живеш
Чи в сні отому так й помреш.
2018-05-20 12:30:20
5
0