Вечір
Прийде вечір, ми будемо разом, Лиш в думках, у палких почуттях, Сльози випливуть ззовні відразу І царапина знову в серцях. Вітер місяць гойда без зупинки У ту мить, в ті часи, в ту годину, Ти ж у мене навіки єдиний, Я без тебе не зможу, загину. Мовляв ніжно, хвилюючи знову: Я сумую, люблю і чекаю, Хоч усю попередню розмову Пам'ятаю, я вірю, я знаю. Завжди будемо разом, як нині, Я нікому тебе не віддам, Соловейкова пісня в долині Лиш садам, лиш лісам, тільки нам. Зорі вправно опустяться ближче, Схоплюсь вмить, згадаю "про нас", Місяць тихо ту зірку покличе В ту годину, в ту мить, у той час.
2018-05-19 22:19:48
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Maria Savka
Дуже чуттєво 🌸😊
Відповісти
2018-05-20 08:53:59
1
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9076
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
3860