Буває сумно...
Светлана Пилюк
Може, винуватець в усьому дощ? А, може, сонце, що сіло за хмари? Так сумно буває, неначе хтось Переплутав усі кольорові фарби. Сіре небо впало в мої зеленії очі, Дерева тримають од вітру за руки, А дощ сльози ллє, наче дуже хоче, Щоб серце хтось взяв моє на поруки. І знов, як колись, рік у рік, восени, Птахи прилітають зі мною прощатись... На крилах мій сум у далекі краї Нехай віднесуть, й не дадуть повертатись. 01.10.2020
2020-10-01 16:03:47
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Вікторія Тодавчич
Дуже гарно 😍
Відповісти
2020-10-01 16:04:15
1
Інші вірші поета
Озерні дзеркала Запитаю Різдвяний жарт Сильніший за тата
Інші поети
White_Fox_
@White_Fox_
нnw αsω
@hnwasw14
Jasmine
@JasmineSalvatore
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2083
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1917