Буває сумно...
Светлана Пилюк
Може, винуватець в усьому дощ? А, може, сонце, що сіло за хмари? Так сумно буває, неначе хтось Переплутав усі кольорові фарби. Сіре небо впало в мої зеленії очі, Дерева тримають од вітру за руки, А дощ сльози ллє, наче дуже хоче, Щоб серце хтось взяв моє на поруки. І знов, як колись, рік у рік, восени, Птахи прилітають зі мною прощатись... На крилах мій сум у далекі краї Нехай віднесуть, й не дадуть повертатись. 01.10.2020
2020-10-01 16:03:47
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Вікторія Тодавчич
Дуже гарно 😍
Відповісти
2020-10-01 16:04:15
1
Інші вірші поета
Знову Мене як пташку тримай Святая соль Озерні дзеркала
Інші поети
Schüra
@shura_smit
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2483
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2864