Буває сумно...
Светлана Пилюк
Може, винуватець в усьому дощ? А, може, сонце, що сіло за хмари? Так сумно буває, неначе хтось Переплутав усі кольорові фарби. Сіре небо впало в мої зеленії очі, Дерева тримають од вітру за руки, А дощ сльози ллє, наче дуже хоче, Щоб серце хтось взяв моє на поруки. І знов, як колись, рік у рік, восени, Птахи прилітають зі мною прощатись... На крилах мій сум у далекі краї Нехай віднесуть, й не дадуть повертатись. 01.10.2020
2020-10-01 16:03:47
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Вікторія Тодавчич
Дуже гарно 😍
Відповісти
2020-10-01 16:04:15
1
Інші вірші поета
Не поспішай Цей світанок... Не здолати! Серпаночок
Інші поети
Vvasabi Sova
@vvasabi_sova
رِينبـــو
@RawanEltheni
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9085
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10372