Колискова Сонця
Светлана Пилюк
Знову сонце за обрій сідає, "На добраніч", - тихенько шепоче, Промінцями мене обіймає, Обігріти мій сон наче хоче. Вже скінчились небесні гуляння, Йде до завтра спочити Світило, Колискову мені на прощання До світанку у серці лишило. Крізь віконце я теплі промінці Обережно зберу у долоні, І до самого ранку по вінця Свої сни світлом Сонця наповню. 16.11.2020
2020-11-16 07:17:06
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вероника Рубин
Добрий вiрш. Легко запам'ятати, приємно читати.
Відповісти
2020-11-16 07:47:10
Подобається
Светлана Пилюк
@Nadine Tikhonovitch ура, ти вже здорова!!!!
Відповісти
2020-11-16 08:29:41
Подобається
Nadine Tikhonovitch
@Светлана Пилюк на жаль, ще ні...
Відповісти
2020-11-16 08:46:36
Подобається
Інші вірші поета
Подарунок долі Буває сумно... Сильніший за тата Де народився, там і пригодився
Інші поети
Sp Sp
@sp123
Naiba NSDN
@nako1982
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Asteriya
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3402
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2456