Колискова Сонця
Светлана Пилюк
Знову сонце за обрій сідає, "На добраніч", - тихенько шепоче, Промінцями мене обіймає, Обігріти мій сон наче хоче. Вже скінчились небесні гуляння, Йде до завтра спочити Світило, Колискову мені на прощання До світанку у серці лишило. Крізь віконце я теплі промінці Обережно зберу у долоні, І до самого ранку по вінця Свої сни світлом Сонця наповню. 16.11.2020
2020-11-16 07:17:06
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вероника Рубин
Добрий вiрш. Легко запам'ятати, приємно читати.
Відповісти
2020-11-16 07:47:10
Подобається
Светлана Пилюк
@Nadine Tikhonovitch ура, ти вже здорова!!!!
Відповісти
2020-11-16 08:29:41
Подобається
Nadine Tikhonovitch
@Светлана Пилюк на жаль, ще ні...
Відповісти
2020-11-16 08:46:36
Подобається
Інші вірші поета
Різдвяний жарт "Полтава-Ковель" транзит Парфуми мого дому Сильніший за тата
Інші поети
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1599
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2625