Колискова Сонця
Знову сонце за обрій сідає, "На добраніч", - тихенько шепоче, Промінцями мене обіймає, Обігріти мій сон наче хоче. Вже скінчились небесні гуляння, Йде до завтра спочити Світило, Колискову мені на прощання До світанку у серці лишило. Крізь віконце я теплі промінці Обережно зберу у долоні, І до самого ранку по вінця Свої сни світлом Сонця наповню. 16.11.2020
2020-11-16 07:17:06
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вероника Рубин
Добрий вiрш. Легко запам'ятати, приємно читати.
Відповісти
2020-11-16 07:47:10
Подобається
Светлана Пилюк
@Nadine Tikhonovitch ура, ти вже здорова!!!!
Відповісти
2020-11-16 08:29:41
Подобається
Nadine Tikhonovitch
@Светлана Пилюк на жаль, ще ні...
Відповісти
2020-11-16 08:46:36
Подобається
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2535
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2097