"Полтава-Ковель" транзит

Светлана Пилюк

У потязі "Полтава - Ковель" Зійдеться вмить майбутнє і минуле. Зійду на станції, згадаю на пероні Як юнь з дитинством швидко промайнула. Я їду, зустрічай, мій краю величавий, Туди, де сина я хрестила й доньку, Де оселилася навічно моя мама, Де танцювала западенську польку. Де вчили мене жати стиглу ниву, Чорниці з кошиком збирати і гриби, Ловити у ставочку зрання рибу, БосОніж бігати й ходити по росі. Життя транзитом по світу кидало, Хто врешті є я? Дівчина- полтавка, Вже з краєм цим пов'язано чимало? Та в грудях б'ється серце волинянки!

2020-06-21 14:50:56

15

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Дмитрий Данилов

Прочитав первый раз, услышал какую-то необычную музыку в словах... Стал читать ещё раз... Ба! Да это иностранный язык! А ведь всё понимаю...

Відповісти

2020-06-21 15:02:23

2

Принцесса Лягушка = львица

Дуже дуже гарно.

Відповісти

2020-06-21 15:11:49

2

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5590

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

2671