Квіткове намисто
Светлана Пилюк
Він щойно народився навесні, Прозоро-кришталевий, мов роса. Він посміхнувся тільки лиш мені, Очима, як бездонні небеса. Я ніжно доторкнулась до чола, Розчепурила зовсім юне листя, Не скривдила, не вбила, зберегла Галявини квіткове те намисто. 23.03.2021
2021-03-22 22:29:23
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
Чудово 🌹✍️🌹✍️🌹
Відповісти
2021-03-23 02:29:40
1
Александр
тендітність та краса!
Відповісти
2021-03-23 18:30:56
Подобається
Інші вірші поета
"Полтава-Ковель" транзит Парфуми мого дому Вертайтесь додому Запитаю
Інші поети
_Юпитер_
@_Cuddlies_
11:11
@light_blue
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
130
26
4501
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12139