Озерні дзеркала
Светлана Пилюк
Задивились велетні у воду, Світ не знав такої ще краси! Хто їм дав таку чарівну вроду, Що приходить тільки восени? Спить на гілці вітер, не гуляє, Пташка не зривається в політ. Небо на дні озера блукає, Сонце тихо вже пішло на Схід. І щемить від тих дзеркал в душі, Хоч би спокій той не зворушити, Хоч би всім, хотілось, як мені, Сум на глибині сум увесь лишити. 22.09.2020
2020-09-22 16:21:41
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Светлана Пилюк
@Boanerge р, а яке фото чудове я вчора зробила!!!!! Вірш нічого в порівнянні
Відповісти
2020-09-22 17:06:42
1
Светлана Пилюк
@Boanerge дякуююююю!!!!!
Відповісти
2020-09-22 17:12:40
1
Светлана Пилюк
@Светлана Пилюк https://www.surgebook.com/ptitsaradost/poem/poltava-kovel-tranzit
Відповісти
2020-09-22 17:15:05
Подобається
Інші вірші поета
Цей світанок... Сильніший за тата Колискова Сонця Єдині
Інші поети
MuSeqHar
@museqhar
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Ай
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2495
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15721