За крок

Светлана Пилюк

Ще не ненавиджу. Ту мову, ті пісні, Так склалося, - то все було в житті. Ще не ненавиджу. Чужі ліси й лани, Але зламалося щось раптом у мені. Ще не ненавиджу. Людей, що геть, як ми: Є серце, МАБУТЬ, руки, дві ноги... Так боляче, бо щось тремтить в грудях, То ненависть народжується й страх! 25.02.22

2022-02-25 15:30:50

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Nadine Tikhonovitch

Тримаймося!

Відповісти

2022-02-25 20:02:14

Подобається

Інші вірші поета

Колись... "Полтава-Ковель" транзит Не здолати! Буває сумно...

Інші поети

ريي ")

@Ree_e4

Ruslana

@rock_ksolana

Sarang Luxeu

@sarang_luxeu

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

2506

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1760