За крок
Ще не ненавиджу. Ту мову, ті пісні,
Так склалося, - то все було в житті.
Ще не ненавиджу. Чужі ліси й лани,
Але зламалося щось раптом у мені.
Ще не ненавиджу. Людей, що геть, як ми:
Є серце, МАБУТЬ, руки, дві ноги...
Так боляче, бо щось тремтить в грудях,
То ненависть народжується й страх!
25.02.22
2022-02-25 15:30:50
8
1