За крок

Светлана Пилюк

Ще не ненавиджу. Ту мову, ті пісні, Так склалося, - то все було в житті. Ще не ненавиджу. Чужі ліси й лани, Але зламалося щось раптом у мені. Ще не ненавиджу. Людей, що геть, як ми: Є серце, МАБУТЬ, руки, дві ноги... Так боляче, бо щось тремтить в грудях, То ненависть народжується й страх! 25.02.22

2022-02-25 15:30:50

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Nadine Tikhonovitch

Тримаймося!

Відповісти

2022-02-25 20:02:14

Подобається

Інші вірші поета

Вертайтесь додому Я подумки лечу Єдині Колись...

Інші поети

Plzdrinkmypapaaa

@Plzdrinkmypapaaa

Akah Moth

@AkahMothPurpleCarbone14

Uina Ku

@mayor_hija

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1332

Без вагань

МОРГАН РЕЙ

Ми летіли в всесвіт без вагань, Залишивши цей світ сам. Без космічних почуттів, Світ в твоїх очах згорів. І я не я, і ти не ти, Ми залишились в самоті...

8335