вірус

Ірина Козун

ти в моїй голові - цього не змінити. так дивно з'явився і так само зник. а я звикаю, на жаль, вже без тебе жити. пробач за все. ти справді кращого заслужив. ходяча проблема, маленьке дівчисько. замріяна бач-но, заплакана теж. хотіла чогось у житті цім добитись, а завжди в багнюку сували лице. ти вмів дати сили, підтримував палко. та й я чим могла, помагала завжди. чому ти скажи, кидаєш назавжди? чому забуваєш чим швидше мене? можливо так треба - питання закрите. та важко на повні груди вдихнуть. я так мріяла про щасливе літо. на жаль, ні його, ні тебе не вернуть. як пташка у клітці. як вітер у банці. закрита. залякана. вік не прожить. я знала, що ми розійдемося швидко. але, прошу, не зараз! повернути б мить... я б душу відкрила. в обійми летіла б. я б говорила без всяких "але". але я цей шанс загубила. надіюсь, ти щасливий, бо не марне це все ж? навічно триматиму місце у серці. не ти, так хоч спогади будуть твої. я триматимусь міцно, завжди. обіцяю. а ти просто щасливо живи.

2018-04-25 13:30:15

3

0

Схожі вірші

Всі

Дозе с любовью))

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46

42

40

2570

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1099