вірус
ти в моїй голові - цього не змінити.
так дивно з'явився і так само зник.
а я звикаю, на жаль, вже без тебе жити.
пробач за все. ти справді кращого заслужив.
ходяча проблема, маленьке дівчисько.
замріяна бач-но, заплакана теж.
хотіла чогось у житті цім добитись,
а завжди в багнюку сували лице.
ти вмів дати сили, підтримував палко.
та й я чим могла, помагала завжди.
чому ти скажи, кидаєш назавжди?
чому забуваєш чим швидше мене?
можливо так треба - питання закрите.
та важко на повні груди вдихнуть.
я так мріяла про щасливе літо.
на жаль, ні його, ні тебе не вернуть.
як пташка у клітці. як вітер у банці.
закрита. залякана. вік не прожить.
я знала, що ми розійдемося швидко.
але, прошу, не зараз! повернути б мить...
я б душу відкрила. в обійми летіла б.
я б говорила без всяких "але".
але я цей шанс загубила.
надіюсь, ти щасливий,
бо не марне це все ж?
навічно триматиму місце у серці.
не ти, так хоч спогади будуть твої.
я триматимусь міцно, завжди. обіцяю.
а ти просто щасливо живи.
2018-04-25 13:30:15
3
0